КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРИВІЛЕЇ ТА ІМУНІТЕТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ УСТАНОВ 1947
— міжнар.-правовий документ, прийнятий ГА ООН 21.XI 1947. Станом на 2000 учасницями Конвенції є 106 держав, у т. ч. Україна (від 9.Ш 1966). Складається з 11 статей, які регламентують правовий статус, привілеї та імунітети спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй та їх посадових осіб. Спеціаліз. установам ООН та їх посад, особам надається такий самий обсяг привілеїв та імунітетів, який передбачений Конвенцією про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй 1946. Тексти Додатків до Конвенції затверджуються спеціалізованими установами відповідно до процедур, передбачених їх статутами.
