Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УНІФІКАЦІЯ В ПРАВІ
   

УНІФІКАЦІЯ В ПРАВІ

(франц. unification, від лат. unus — один і facere — робити) — процес приведення чинного права до єдиної системи, усунення розбіжностей і надання одноманітності правовому регулюванню подібних або близьких видів сусп. відносин. Зумовлена ускладненням сусп. життя і розвитком сусп. відносин. Стосується як правотворчості, так і правозастосування. Необхідність У. в п. виникає при: утворенні нових держав, на території яких діють складові різних правових систем; формуванні єдиної прав, системи союз, держав; у процесі зближення прав, систем держав, які утворюють різні міждерж. об'єднання тощо. В істор. ретроспективі характерним прикладом У. в п. була систематизація рад. зак-ва в 1950—60-х pp. на засадах галуз. Основ зак-ва Союзу РСР і союз, республік. У сучас. період уніфікац. процеси здійснюються країнами в рамках СНД, PC, ЄС тощо. Скандинавські країни (Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція) уніфікували морське, торговельне, договірне, вексельне, сімейне, спадкове, зобов'язальне зак-во, зак-во про інтелект, власність. Це сприяє інтеграції прав, регулювання у міжнар. відносинах, зближенню нац. і міжнар. права, забезпеченню гармонізації прав, систем.

Гол. методами У. в п. є систематизація нац. зак-ва, імплементація норм міжнар. права у нац. зак-во, його адаптація до вимог міжнар. права тощо.

Літ.: Опришко В. Ф. Міжнар. екон. право. К., 1995; Са-идов А. X. Сравн. правоведение (осн. прав, системы современности). М., 2000.

О. І. Ющик.

 

Схожі за змістом слова та фрази