Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мел-мерл arrow МЕРКУРІЙ
   

МЕРКУРІЙ

— найближча до Сонця й найменша з великих планет Сонячної системи, астр. знак ♀. Велика піввісь орбіти дорівнює 0,387 астрономічної одиниці (57,9 млн. км), ексцентриситет 0,206, нахил площини орбіти до площини екліптики 7°. М. обертається навколо Сонця за 87,97 доби, а навколо своєї осі — за 58,7 доби. Серед. швидкість руху М. по орбіті 47,9 км/с. Нахил площини екватора до площини орбіти менший за 1°, тому на М. практично немає пір року. Екваторіальний радіус М. 2439 км, маса становить 3,3 · 1023 кг (5,51% від маси Землі). Серед. густина 5,44 г/см3, прискорення сили тяжіння на екваторі 368 см/с2, друга космічна швидкість 4,3 км/с. Природних супутників немає. М. спостерігають на небі недалеко від Сонця увечері відразу після заходу і вранці перед сходом Сонця. При спостереженнях в елонгації (див. Елонгації небесних світил) М. має блиск від — 0,3 до +0,6 зоряної величини. Атмосфера М. дуже розріджена (тиск біля поверхні бл. 2 10—12 атм), складається з гелію і водню, що їх безперервно постачає сонячний вітер (водню приблизно в 50 раз менше, ніж гелію). Ін. газів не виявлено. Поверхня М. складається з дрібнодисперсного матеріалу в дуже роздрібненому стані. Вона цілком покрита ударними кратерами (мал. ) і дуже схожа на материки Місяця. Ділянок, аналогічних місяцевим морям, на М. практично нема. Лише в районі термінатора виявлено гігантський басейн діаметром 1300 км — Море Спеки. Макс. перепади висот на М. не перевищують 7 км. На М. спостерігаються й т. з. ескарпи — обриви висотою 1—3 км й довжиною в сотні км, що свідчать про стиск поверхні планети. Багато кратерів, навіть невеликих, мають центр. гірки; виявлено стародавні лавові потоки. Т-ра поверхні в точці під Сонцем на мінім. віддалі від Сонця досягає +430° С, нічні температури досягають — 180º С, однак на глибині кількох дм т-ра не залежить від часу доби і становить +70—90° С. Вважають, що у М. є масивне залізне ядро, що займає бл. 50% об'єму планети. Вік поверхні за непрямими оцінками бл. 4∙ 10 9 років, як і у Місяця. Дослідження М. проводили за допомогою космічного апарата "Марінер-10" (див. "Марінер"), а також використовуючи радіоастр. методи та радіолокацію.

Літ.: Космохимия Луны и планет. М., 1975; Крупенко Н. Н. Радиофизические исследования Луны и планет. М.. 1976; Ксанфомалити Л. В. Планеты, открытые заново. М., 1978і Аліен К. У. Астрофизические величины. Пер. с англ. М., 1977.

М. М. Євсюков.

 

Схожі за змістом слова та фрази