Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІНІЦІАТИВА
   

ІНІЦІАТИВА

(франц. initiative, вщ лат. initium — початок) в державно-правовій сфері — активна діяльність фіз. чи юрид. особи, спрямована на досягнення певної мети. Реалізується за більш-менш визначеною процедурою і може вести до виникнення, зміни або припинення правовідносин відповідного змісту. Так, ініціювання більшістю від конст. складу ВР України питання усунення Президента України з посади в порядку імпічменту є підставою початку процедури імпічменту. Отже, І. не менш як 150 нар. депутатів України є і юрид. фактом щодо виникнення правовідносин по усуненню з поста Президента України, і необхідною стадією цього конст.-правового інституту.

І. може бути і елементом вияву стримань та противаг у системі розподілу влади. Так, за І. Президента України може бути достроково припинено повноваження ВР України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися (ч. 2 ст. 90 Конституції України). Президент України може і не виявити такої І., тобто Осн. Закон не встановлює, що Президент обов'язково повинен припинити повноваження парламенту України. Таким чином, у Президента є вибір: виявити чи не виявити відповідну І. В держ.-правовій сфері І. одного суб'єкта правовідносин є підставою обов'язків у другого. Так, ВР України зобов'язана позачергово розглянути законопроект, якщо Президент України вважає, що він повинен бути розглянутим невідкладно (ч. 2 ст. 93 Конституції).

У деяких випадках І. в держ.-правовій сфері може бути реалізованою тільки за умови, коли вона підтримана визначеною у законі кількістю членів відповідного органу. Парламент України для проведення розслідування з питань, що становлять сусп. інтерес, створює тимчас. слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конст. складу ВР України (ч. 4 ст. 89 Конституції). Зак-вом також передбачається можливість виступити з І. з відповідних питань різним суб'єктам держ.-правових відносин. Позачерг. сесії ВР України із зазначеним порядком денним, напр., скликаються Головою ВР на вимогу не менш як третини нар. депутатів України від конст. складу ВР або на вимогу Президента України (ч. 2 ст. 83 Конституції).

Норми зак-ва реалізуються через ініціативну діяльність відповідних суб'єктів права у межах їхніх повноважень. Так, Президент України призначає за згодою ВР Прем'єр-міністра України, припиняє його повноваження, приймає рішення про його відставку. Тобто, І. Президента щодо призначення Прем'єр-міністра може бути реалізована лише у разі згоди парламенту .

Зак-во встановлює певні обмеження щодо реалізації І. Зокрема, І. недієздатної особи щодо участі в голосуванні під час виборів нар. депутатів України не веде до правових наслідків, оскільки зазначена особа не може бути суб'єктом виб. правовідносин. Держ. органи чи посад, особи, виступаючи з І., мають враховувати реальні можливості її здійснення. Так, Президент України згідно з п. 15 ст. 106 Конституції утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра м-ва та ін. центр, органи викон. влади. При цьому Прем'єр-міністр, ініціюючи утворення або реорганізацію відповідних центр, органів управління, повинен зважати на наявність бюдж. коштів, виділених для утримання владних структур. У ряді випадків законодавчо обмежується можливість реалізації І. Конституція України встановлює, що повноваження ВР України, яка обрана на позачерг. виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень ВР поперед, скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання (ч. З ст. 90). Повноваження ВР України також не можуть бути достроково припинені в останні 6 місяців строку повноважень Президента (ч. 4 ст. 90). Таким чином, в одному випадку в межах року, а в другому — 6 місяців Президент не може реалізувати І. щодо дострокового припинення повноважень парламенту України, оскільки це забороняє Конституція. Предмет І. в держ.-правовій сфері: формування держ. органів; призначення на посаду і звільнення з посади; ініціація проведення всеукраїнського та місцевих референдумів; зміна Конституції України, законів; тлумачення Конституції і законів тощо. І. відповідного суб'єкта держ.-правових відносин, яка реалізована в необхідній процес, формі, стає юрид. фактом, який веде до виникнення правовідносин. Так, внесення у парламент України за І. правомочного суб'єкта законод. І. законопроекту є юрид. фактом, який веде до обов'язкового розгляду проекту закону ВР України.

Суб'єктами І. є відповідні держ. інституції (ВР України, Президент України, КМ України, ВР АР Крим, Конст. Суд України, Центр, виб. комісія тощо), органи місц. самоврядування, гр-ни. Об'єктом І. є матеріальні і нематеріальні блага, дії держ. і недерж. структур. Одним з виявів І. в держ.-правовій сфері є право законодавчої ініціативи у ВР України, яке за Конституцією України (ч. 1 ст. 93) належить Президенту України, нар. депутатам України, КМ України і Нац. банку України. Тільки ці суб'єкти держ.-правових відносин мають право внесення законопроектів до парламенту .

І. в держ.-правовій сфері може втілюватися через звернення, вимогу, клопотання, постановку питання, скасування рішення відповідного органу тощо. Так, згідно із Законом «Про Конституційний Суд України» Президент України, не менш як 45 нар. депутатів України, Верх. Суд України, Уповноважений ВР України з прав людини, ВР АР Крим можуть звернутися до Конст. Суду України з клопотанням про визнання правового акта неконституційним, про визначення консти-туційності міжнар. договору або про необхідність тлумачення Конституції та законів України (ст. 39, 40). Термін «ініціатива» може мати різну назву в конст.-правових текстах залежно від специфіки самої І. і особливостей держ.-правових відносин.

Ю. М. Тодика.

 

Схожі за змістом слова та фрази