Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛАТЕНТНА ЗЛОЧИННІСТЬ
   

ЛАТЕНТНА ЗЛОЧИННІСТЬ

[від лат.— прихований, невидимий] — частина злочинності, яка з різних причин не знаходить відображення у держ. обліку вчинених злочинів і осіб, які їх вчинили. Наявність Л. з. зумовлена різними чинниками. У злочинах, де є потерпілий — фіз. особа, наявність неврахованих виявів пов'язана з ненадходженням до правоохор. органів заяв від певної частини цих осіб. Рішення не звертатися до цих органів найчастіше мотивується: малозначністю, на погляд потерпілого, завданої шкоди (навіть при високому ступені небезпечності діяння: розбій, грабіж, крадіжка тощо); невірою у здатність правоохор. органів встановити злочинця і притягти його до відповідальності; небажанням розголошувати перед близькими і знайомими свою «ганьбу» (характерно для статевих злочинів і шахрайства); прагненням не бути поставленим перед необхідністю пояснювати правоохор. органам джерела походження цінностей, якими заволодів злочинець (характерно для частини крадіжок, шахрайств, вимагань); небажанням притягувати до відповідальності відомого потерпілому злочинця через родинні зв'язки, близьке знайомство, залякування з боку винного та його близьких, вручення ними «відступного» тощо; намаганням самостійно встановити й «покарати» злочинця; небажанням «втрачати час» на участь у розслідуванні і суд. розгляді справи. Крім того, потерпіла особа може тривалий час зовсім не знати про вчинення стосовно неї злочину корисливого характеру. Щодо злочинів, де немає потерпілого — фіз. особи, то частина їх залишається не встановленою у зв'язку з недоліками в діяльності правоохор. органів, які повинні виявляти такі злочини. Частково ці недоліки зумовлені небажанням окр. посад, осіб і гр-н повідомити про вчинення злочинів. Це стосується переважно розкрадань держ. і колект. майна, одержання і дачі хабара, злочинів, пов'язаних з незакон. обігом наркот. засобів, держання домів розпусти і звідництва тощо. Крім того, окр. злочини, повідомлення про яких надходять до правоохор. органів, можуть не реєструватися з мотивів створення видимості благополуччя зі станом злочинності через небажання або невміння займатися їх розкриттям, велику завантаженість у роботі тощо. Розрізняють злочини низьколатентні (вбивства, розбійні напади, крадіжки автомобілів), середньолатентні (зґвалтування, квартирні крадіжки), високолатентні (одержання або дача хабара, кишенькові крадіжки). Наявність Л. з., особливо якщо її рівень високий, має істотні негат. наслідки для ефективності діяльності правоохор. органів і, зрештою, для всього сусп-ва, оскільки вона, не будучи врахована в держ. статистиці, водночас досить однозначно фіксується населенням як реальне шкідливе явище. Внаслідок цього: 1) правоохор. органи не займаються розкриттям і розслідуванням незареєстрованих злочинів; 2) особи, що їх скоїли, відчувають свою безкарність і часто стають на шлях факт, рецидиву; 3) населення втрачає довіру до правоохор. органів, його невпевненість у своїй захищеності постійно зростає; 4) завдана злочинами матеріальна шкода не відшкодовується; 5) у сусп-ві не формується реальне уявлення про стан злочинності і про те, чого вона йому коштує (т. з. ціна злочинності); 6) законод. і викон. влада не має реального уявлення про поширення злочинності в країні і неадекватно реагує на її динаміку; 7) ускладнене і не дає бажаних результатів кримінол. прогнозування злочинності. Існують методики визначення коефіцієнта латентності окр. видів злочинності, проте вони не забезпечують достатньо високого рівня вірогідності. До них слід віднести: вибіркове репрезентативне опитування населення для виявлення реальної кількості злочинів окр. видів і потерпілих від них; вивчення док-тів у мед. закладах (для виявлення масиву завданих тілесних ушкоджень), удерж., колект. і приват, підприємствах (для виявлення незафіксованих злочинів у сфері економіки та посадових злочинів); використання методу експертних оцінок, тобто думок найдосвідченіших теоретиків і практиків щодо ймовірності співвідношення зареєстрованих і латентних злочинів за окремими їх видами тощо.

Ю. В. Александров.

 

Схожі за змістом слова та фрази