Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Х arrow ХАРТІЯ
   

ХАРТІЯ

(грец. — аркуш папірусу) — 1) У Давній Греції і Давньому Римі — папірус або пергамент, на якому писалися док-ти.

2) У Київ. Русі X. називалися деякі дип. угоди (харотьї, харатьї) з ін. д-вами (договори з Візантією 911 і 945 та ін.)

3) Назва док-та публічно-правового і політ, характеру в Середні віки, напр., акта про надання прав та свобод своїм підданим (або певній їх групі), який видавався монархом. Найвідомішою з таких X. є Велика хартія вольностей 1215. У новітні часи прикладом такого акта є Народна хартія 1838, яка містила політ, вимоги, що становили сутність чартистського руху в Англії 1837—48.

4) Проголошена в особливо урочистій формі конституція країни (Конституційні X. 1814 та 1830 у Франції та ін.).

5) Акти, що видавалися Англією для північ-ноамер. колоній (до отримання США незалежності). В них встановлювався статус цих брит, володінь.

6) Міжнар.-правові документи, які встановлюють особливий статус деяких організацій або інститутів. Так, Статут ООН англ. і франц. мовами називається відповідно Charter і Char-te, тобто X. Об'єднаних Націй. Загальноприйнятим перекладом цього слова є термін статут, хоча X. підкреслює більш урочистий характер акта. X. також називають міжнар.-правові акти, які: встановлюють визнані у світовому співтоваристві стандарти у певній галузі, зокрема прав людини, судочинства, здійснення влади; проголошують перспективні напрями розвитку того чи іншого інституту: Європейська соціальна хартія 1961, Європейська Хартія місцевого самоврядування 1985, Європейська Хартія про статус суддів 1998, Паризька Хартія для нової Європи 1990, Хартія соціальних прав і гарантій громадян незалежних держав, прийнята Міжпарлам. асамблеєю держав — учасниць СНД 1994, Гірнича хартія держав — учасниць СНД 1997 та ін.

7) Назва місцевих нормат.-правових актів, які регулюють важливі аспекти життєдіяльності окр. нас. пунктів. У Середні віки відігравали важливу роль у становленні та розвитку тодішніх форм місцевого самоврядування. З появою X. міст пов'язане виникнення комунального самоврядування у країнах Зх. Європи в ході «комунальних революцій» 11— 12 ст. X. середньовічних міст були прийняті: в Італії (Мантуя — 1014, Феррара — 1055); у Франції (Сент-Омер — 1127, Монтобан — 1144, Верней — 1100); в Німеччині (Вормс — 1073, Майнц - 1077, Фрайбург - 1120, Магдебург — 1188); в Англії (Лондон — 1129, Іпс-віч — 1200). Вони стали засобом «юридизації» комунальної форми самоврядування. їх метою було закріплення прав (насамперед права на утворення виборних органів міського самоврядування) і привілеїв міської громади (комуни), особистої свободи та майн. прав її членів, системи управління містом, повноважень, структури та порядку формування органів міського самоврядування.

У багатьох середньовіч. укр. містах роль таких X. відігравали т. з. уставні грамоти великих князів литовських та королів польських, якими за часів входження укр. земель до Великого князівства Литовського і Речі Посполитої надавалося магдебурзьке право. На сучас. етапі муніципальні X. поширені в країнах з розвиненим місц. самоврядуванням, зокрема у США. В сучас. Україні — умовна назва статутів територіальних громад сіл, селищ, міст.

Літ.: Барабашев Г. В. О хартиях местного самоуправления в США. «Гос-во и право», 1994, № 5; Конст. (государственное) право зарубеж. стран. М., 1997; Лопатинський В., Кравченко В., Линник Н. Статут тер. громади: проблеми розробки, прийняття та впровадження в практику місц. самоврядування.

В кн.: Розвиток місц. демокра тії: забезпечення прав гр-н на здійснення місц. самоврядування. К, 1999; Конст. право зарубеж. стран. М., 2000; Батанов О. В. Тер. громада — основа місц. самоврядування в Україні. К, 2001.

О. В. Батанов.

 

Схожі за змістом слова та фрази