поганство — прийнятий у християн. богослов'ї і частково в істор. л-рі термін для позначення дохристиян. і нехристиян., гол. чин. політеїст., релігій. Боги Я. уособлювали сили природи. Поряд із ними вшановувалися демони, духи лісів, вод тощо. На основі язичницьких вірувань склалася своєрідна духовна культура, зокрема у давніх слов'ян — нар. казки, хороводи, пісні, билини, весільні обряди, пар. вишивки, художнє різьблення на дереві. Я. було витіснено офіц. монотеїстичними релігіями (на Русі —християнством), які запозичили і почасти пристосували до своїх потреб язичницькі обряди й вірування (уявлення про світ, людину, віру в надприродні істоти, в безсмертя душі та ін.). Літ-: Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. М., 1981.
|
