Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК
   

ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК

— адм.-тер. і військ, одиниця на Лівобереж. Україні (Гетьманщині) в 1648—1775 (становлення П. п. як військової одиниці розпочалося у 30-х рр. 17 ст.). Полкове місто — Полтава. Сотенні центри: Багачка (Велика Багачка, до 1661), Балаклійка (тепер м. Балаклія, до 1661), Білики (1660—1764), Білоцерківка (1660—61), Більськ (1654, згадка), Будища (Великі Будища, з 1660), Борки (Буки, тепер Бірки, 1649—62), Веприк (1649—62), Гадяч (1649-59), Говтва (1667-87), Грунь (Черкаська Грунь, 1654-62), Зіньків (1649-62, 1672-87), Келеберда (1660-1764), Китайгород (1674— 1764), Кишеньки (Кишинка, 1660—61, 1663— 1764), Книшівка (1649), Кобеляки (до 1661, 1663-1764), Ковалівка (1649-62, 1672-87), Котельва (1654—62), Куземин (1649—62), Лукомль (тепер Лукім'я, 1649-58), Лютенька (1649), Маячка (1674-1764), Нехвороща (1674-1764), Нові Санжари (1660, 1663—1764), Опішня (1649-62, 1672-87), Орли (1674-1764), Переволочна (1660, 1663—1764), Подольки (По-дільськ, 1649), Полтава (упродовж існування полку), Рашівка (Ряшівка, 1649—62), Решетилівка (з 1700), Соколець (1660-1764), Стара Самара (бл. 1750, згадка), Старі Санжари (1654-1764), Царичанка (1674-1764), Шишаки (1660, ймовірно 1663, 1665—87), Яреськи (1660—65). У Полтаві бувало по 2—3 сотні, а в Борках, Гадячі, Опішні — по дві. В жовт. 1649 у П. п. налічувалося 19 сотень, 2441 реєстровий козак. Після Зборівського договору 1649 до П. п. було включено тер. Гадяцького полку. За переписом 1654 в П. п. налічувалося 19 міст і містечок, 6497 козаків. У 1662 з П. п. виділено Зіньківський полк; після його ліквідації 1672 частину території повернено до складу П. п. Упродовж 60—70-х рр. 17 ст. деякі сотні П. п. передавалися до Гадяцького й Миргородського полків. У свою чергу, до П. п. включалися сотні з Зіньківського, а також Чигиринського полків. На 1723 полк включав 17 сотень, у них налічувалося 4361 кінний і 753 піші козаки. 1764 більшість сотень П. п. (крім трьох полтавських, Велико-будищанської та Решетилівської), включено до Новоросійської губернії. Полковники: М. Пушкар (Пушкаренко, 1648— 58), Ф. Гаркуша (Горкуша, 1658, 1669-70), К. М. Пушкаренко (1658-59), Ф. Жученко (Жук, 1659-61, 1670-72, 1679-80, 1686-91), Д. Гудзель (Гужель, Гудзоль, Гуджель, 1661— 63, 1672-74), Г. Витязенко (1665-67), С. Ф. Омель-ченко ((Хмельницький, 1667), К. Кублицький (1667-69), П. Левенець (1674-75, 1677-79), П. С. Герцик (Семенів, Семенович, 1675—77, 1683-86, 1687, 1692-95), Л. Черняк (1680-82, 1689), І. Іскра (1696-1700), І. Левенець (1701-02, 1703-09, 1725-29), М. Гамалія (1702 -03), І. Черняк (1709-22), В. Кочубей (1729-43), А Горленко (1743-74), П. Ізмайлов (1774 —75). У 1722—25 були наказні полковники. Г. Витязенко 1665 став наказним гетьманом; М. Гамалія у 1703—07 був генеральним хорунжим; Л. Черняк (певний час) — генеральним осавулом.

П. п. ліквідовано 1775, його територію включено до Полт. повіту Новорос. губернії. Це був перший полк Гетьм. України, ліквідований рос. урядом (решта — 1782).

Літ.: Модзалевский В. Д. Мат-льї для истории Полт. полка. Полтава, 1905; Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate, v. 2. Harward, 1978; Дашкевич Я. Гетьм. Україна: Полки. Полковники. Сотні. «Пам'ятки України», 1990, № 3; Смолій В. А., Степанков В. С. Укр. держ. ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. К., 1997; Панашенко В. В. Полк, управління в Україні (серед. XVII-XVIII ст.). К., 1997.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази