Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow У-українська arrow УЖГОРОД
   

УЖГОРОД

— місто, центр Закарп. обл. УРСР, райцентр. Розташований на р. Уж. (бас. Тиси), у передгір'ях Українських Карпат. Залізнична станція, вузол автомоб. шляхів, аеропорт. 102 тис. ж. (1983). За археол. даними, У. виник бл.9 ст. У 10—11 ст. входив до складу Київської Русі. В кін. 11 ст. У. разом з частиною Закарп. України загарбали угор. феодали. З метою мадяризації населення було проголошено Ужгородську церковну унію. З кін. 17 ст. У. був під владою Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина). Під час Ракоці Ференца ІІ руху 1703—11 У. перебував у руках повстанців. Ужгородці брали участь у революції 1848—49 в Угорщині. У 90-х рр. 19 ст. в місті виникла с.-д. орг-ція. Під впливом революції 1905—07 в Росії на багатьох підприємствах У. відбулися мітинги і страйки. В 1919 У.загарбала бурж. Чехословаччина. Згодом став адм. центром т. з. Підкарпатської Русі. 21.III 1920 в У. відбувся установчий з'їзд Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі. Під її керівництвом проведено Закарпатський політичний страйк 1920. В 1938 У. загарбала хортистська Угорщина. Під час фашист. окупації 1938 —44 трудящі У. під керівництвом підпільного міськкому партії вели боротьбу проти загарбників. 27.Х 1944 місто визволили рад. війська. В 1945 У. у складі Закарп. України возз'єднано з УРСР. З 1946 У.— центр Закарп. обл. До возз'єднання Закарпатської України з УРСР промисловість міста була представлена кустарними і напівкустарними підприємствами, кількома невеликими з-дами і ф-ками в основному деревообр. та легкої пром-сті. За роки Рад. влади У. став одним з важливих пром. центрів Закарпаття. Докорінно реконструйовано старі, споруджено нові пром. підприємства. В місті працюють 29 пром. підприємств (1983). Провідні галузі пром-сті — мага.-буд. і металообробна, створена за роки соціалістичного будівництва (з-ди: "Ужгородприлад", експериментальний газотранспортних турбоустановок, мех., маш.-буд.), та деревообробна (фанерно-меблевий комбінат, фурнітурний з-д). Швидкими темпами розвивається легка (взут., швейна ф-ки) та харч. (коньячний, м'ясний і хлібний комбінати, молочний, консервний, маргариновий, соковинний з-ди) пром-сть. Вироби, буд. матеріалів (з-ди: залізобетонних виробів, цегельно-черепичний, каменедробильний). З-д побутової хімії. У.— важливий культур. центр республіки. В 1982/83 навч. р. в місті було 23 загальноосв. школи (15,7 тис. учнів), 5 профес.-тех. уч-ш (бл. З тис. учнів), 5 серед. спец. навч. закладів (2,25 тис. учнів), 1 виший навч. заклад — Ужгородський університет (9,4 тис. студентів). Працюють проектно-конструкторські орг-ції та ряд відділень і філіалів різних н.-д.установ АН УРСР: відділення Ін-ту соціальних та екон. проблем зарубіж. країн, Ін-ту ядерних досліджень та ін. У місті — 69 масових 6-к (фонд — понад 6,3 млн. одиниць зберігання), 21 клубний заклад, 3 кінотеатри, 5 кіноустановок з платним показом, Закарпатський український музично-драматичний театр. Закарпатський народний хор, обл. філармонія, музеї — Закарпатський краєзнавчий музей, Закарпатський музей народної архiтектури та побуту, Закарпатський художній музей, Музей історії релігії та атеїзму і Меморіальний музей нар. художника УРСР Ф. Ф. Манайла. Позашкільні заклади: міський Палац піонерів і школярів, станції юних натуралістів і юних техніків, дитяча залізниця, 7 дитячих спорт. шкіл. В У. міститься вид-во "Карпати". Виходять газети: "Закарпатська правда" укр. та рос. мовами, "Карпаті ігаз со" ("Закарпатська правда") угор. мовою, "Молодь Закарпаття" — укр. та угор. мовами. Обл. радіомовлення і телебачення ведуть передачі укр., рос., угор. та молд. мовами. Телецентр.

Пам'ятки архітектури: замок (відомий з 11 ст., перебудовувався в 14—16 та 17 ст.), у стилі барокко костьол (1762—67); гімназія (1784), ратуша (1810), кафедральний собор (17 ст., перебудова 1878), єпископський палац (тепер б-ка ун-ту, 1646). В 20—30-х рр. споруджено будинок Ради Народової (тепер обком Компартії України та облвиконком; 1934—36, арх.A. Крупка). Серед споруд рад. часу — готелі "Ужгород" (1967, арх. С. Хапанен), "Закарпаття" (1979; арх. М. Гере), Будинок політ. освіти обкому Компартії України (1973, арх. О. Медвецький), муз.-драм. театр (1978, арх. Б. Жежерін, С. Афзаметдінова). Пам'ятники: Пагорб Слави (1945, арх. О. Юсов), Невідомому солдату (1965, арх. В. Сікорський), В. І. Леніну (1965, скульптори М. Вронський, О. Олійник), монумент "Україна — визволителям" (1970, скульптори B. та І. Зноба). Поблизу У.—Миколаївська церква-ротонда (с. Горяни, 13 ст., фрески— 14 ст.), за 12 км від У.—Невицький замок (14 ст.), за 20 км — Середнянський замок-донжон (12—13 ст.). В У. народилися укр. та угор. історик

Ю. К. Жаткович, укр. рад. художники Е. Р. Грабовський і А. А. Коцка, укр. рад. композитор і піаніст Д. Є. Задор. Іл. див. також до ст. Закарпатська область, т. 4, с. 170— 173.

Літ.: Часто П. И. Ужгород—Львов. Ужгород, 1980.

І. П. Машков.

ужгород - leksika.com.uaужгород - leksika.com.uaужгород - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази