Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗЕЛЕНИЙ КЛИН
   

ЗЕЛЕНИЙ КЛИН

Зелена Україна - регіон від 42° до 56° геогр. широти і між 120° і 144° геогр. довготи на півдні рос. Далекого Сходу (сучасні Приморський та Хабаровський краї і Сахалінська та Амурська області Рос. Федерації), який, починаючи з ост. третини 19 ст., масово заселявся переселенцями з України. До складу Рос. імперії названі території, що не поступаються за розмірами сучасній Україні, увійшли у 50—60-х рр. 19 ст. після укладення Айгунського (1858), Пекінського (1860) та низки ін. договорів, за якими Китай відмовився від будь-яких претензій до Росії стосовно цих земель, що з 1881 стали частиною Владивостоцького генерал-губернаторства.

Першими переселенцями були забайкал. козаки, засуджені до заслання солдати, старовіри і сектанти. Масовий приїзд українців почався з 80-х рр. Укр. селян стали безкоштовно перевозити на Дал. Схід морем з Одеси і наділяти найкращими землями. Наступні дві хвилі міграції з України спостерігались у 1901—03 та 1907—13. Українці становили майже 3/4 всіх переселенців і стали напередодні рев. подій 1917 ядром пост, жителів 3. К. 11—14.УІ 1917 в Уссурійську відбувся 1-й Укр. далекосх. з'їзд. Він звернувся до Тим-час. уряду Росії з вимогою надати нац. автономію для українців краю, створити укр. вшськ. частини, нац. законод. орган — Крайову раду та нац. уряд — Крайовий секретаріат. Після з'їзду було утворено 10 окружних укр. рад. Щодо укр. військ, частин, то вдалося створити лише дві сотні (Владивосток, Харбін), котрі виїхали на допомогу Центр. Раді. Керівництво далекосх. земляцтва визнавало УНР і Укр. Д-ву П. П. Скоропадського, закликало укр. населення вважати себе гр-на-ми незалеж. України, які тимчасово залишилися поза межами рідної землі, підтримувало зв'язки з Києвом, надсилало туди делегації. Зі свого боку, Київ призначив укр. консула в Харбіні та наділив правами консулів керівників укр. громад у деяких ін. містах. Протягом 1918 у Хабаровську та Владивостоці відбулися ще три з'їзди українців Дал. Сходу (7.1, 7.ІІ та 24.X). Сформована на них Укр. крайова рада діяла у Владивостоці до кін. 1920 (відбулися 3 сесії), а Укр. секретаріат — до лист. 1922 (голова — Ю. Мова, секретарі — І. Осипенко, А. Радіонов, Я. Ситницький та Ф. Стешко). Але реальна влада належала рос. урядам різної політ, орієнтації — від більшовицьких до білогвардійських. Усі вони проводили актиукр. політику. Укр. крайова рада і Укр. секретаріат обмежувалися вимогами нац.-тер. автономії, утворенням учительських та ін. спілок і громад, виданням кількох часописів: «Ранок» (Хабаровськ), «Щире слово» та «Українець на Зеленому Клині» (Владивосток), «Засів» (Харбін) та ін.

У кін. березня — на поч. квітня 1920 відбувся становий з'їзд трудящих і партизанів Забайкальщини, що проголосив створення Далекосхідної республіки (ДСР), у якій при владі опинилися більшовики. Через рік було ухвалено конституцію ДСР, що гарантувала українцям нац. автономію. Окреме м-во з укр. справ (міністр П. Марчишин) відкрило кілька укр. шкіл, а Укр. секретаріат готувався до проголошення ДСР укр. д-вою — Зеленим Клином. Проте в лист. 1922 ДСР припинила своє існування. До 1935 рад. влада, кинувши у 1924 до в'язниць прихильників укр. державності на Дал. Сході, заснувала 4 укр. нац. райони в Амур, обл., 10 — на При-морщині, укр. пед. ін-т у Благовєщенську, відкрила чимало шкіл з укр. мовою навчання. Українці у цей період (303 тис. за переписом 1926) становили чверть населення 3. К. (за неофіц. підрахунками їх налічувалося тут 500 тис, або 40,5 % населення). З 1935 розпочалась інтенсивна русифікація Далекого Сходу: як неблагонадійний елемент звідси було виселено майже всіх корейців та китайців, нищилось і укр. культурне життя. Все це призвело до того, що на поч. 90-х рр. 20 ст. в Амур. обл. українцями вважали себе лише 6,7 % мешканців (70 759 чол.), у Примор. краї — 8,2 % (185 091), у Хабаров, краї — 6,2 % (112 586), у Сахалін, області - 6,5 % (46 216 чол.). У серед. 30-х рр. тут діяли громади «Зелений Клин» (Спаськ-Дальній), «Київська Русь» (Сахалін), Громада укр. культури (Владивосток), Укр. земляцтво (Амур, обл.) та деякі ін. нац. утворення, існування яких невдовзі владою було припинено.

Літ.: Свит И. Укр. Дальний Восток. Харбин, 1934; Ми-роненко О. М. Зелений Клин. В кн.: Істор.-політ. уроки укр. державності. К., 1998.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази