Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НЕРУХОМЕ МАЙНО, НЕРУХОМІСТЬ
   

НЕРУХОМЕ МАЙНО, НЕРУХОМІСТЬ

— зем. ділянки та все, що розташоване на них і безпосередньо з ними пов'язане (будівлі, споруди, підприємства, водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження тощо), тобто об'єкти, переміщення яких без завдання непропорц. шкоди їх призначенню є неможливим. До Н. м. належать також об'єкти, які мають особливе значення і цінність для цив. обороту: повітр. та мор. судна, судна внутр. плавання, косм. об'єкти тощо. Режим Н. м. може бути поширений законом і на ін. об'єкти. Поділ об'єктів цив. відносин на рухоме та Н. м. веде свою історію з часів рим. права і застосовується у сучас. цив. зак-ві більшості країн світу. В нормат. актах періоду СРСР термін «нерухоме майно» був замінений на «основні фонди». В зак-ві незалеж. України термін уперше було введено Законом України «Про заставу» (1992), в якому зазначається, що предметом іпотеки може бути майно, пов'язане з землею, — будівля, споруда, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майн. комплекс, а також ін. майно, віднесене зак-вом до нерухомого. Крім того, предметом іпотеки можуть бути також належні гр-нам на праві приват, власності зем. ділянки та багаторічні насадження (ст. 31). Особливість прав, режиму Н. м. полягає у тому, що його об'єкти, а також права на них підлягають спец. держ. реєстрації відповід. органами.

І. Ф. Се врюкова.

 

Схожі за змістом слова та фрази