Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНФЕДЕРАЦІЯ
   

КОНФЕДЕРАЦІЯ

(пізньолат. confoederatio -союз, спілка, об'єднання) — 1) союз суверен, д-в, утв. для досягнення певних цілей; 2) спілка, товариство, об'єднання громадських орг-цій; 3) у Польщі в 13—18 ст. — тимчас. союзи шляхти (див. Конфедерації)- Найпоширенішим є визначення К. як форми слабоцентралізованого держ. устрою, за якої ознаки держ. утворення мають як д-ва в цілому, так і її складові частини, що визнаються суб'єктами К., сфера компетенції центр, органів є обмеженою, а осн. владні повноваження належать вищим органам суб'єктів К. Гол. ознаки д-ви за конфедерат, устрою: формування вищих загальнодерж. органів на базі чітко визначеного представництва від органів суб'єктів К, тобто похідний характер центр, органів; обмеження владних повноважень центр, органів, наявність переважно координаційних, а не субординац. зв'язків між вищими органами К. та її суб'єктами; принцип консенсусу (одностайності) представників усіх суб'єктів К.; наявність спец, процедури введення у дію правових актів органів К. через юридично значуще вираження своєї волі відповідними компет. органами суб'єктів К.; слабкий ступінь розвитку субординац. зв'язків; наявність у суб'єкта К. власної правової системи, осн. принципи, зміст і структура якої можуть суттєво відрізнятися від правових систем ін. суб'єктів тієї самої К., тощо.

К. як результат об'єднання кількох держав являє собою: перший крок на шляху до досягнення (або відновлення) своєї держ. єдності тією чи ін. країною (нацією чи кількома націями, близькими своєю культурою, мовою, історією тощо); віддзеркалення у специф. політ.-правових формах процесу поглиблення інтеграц. процесів у певному регіоні світу або серед держав, які хоча і не належать до одного геогр. регіону, але мають тісні політ., екон. та культурні зв'язки. У разі розпаду унітарної або федерат, д-ви К. може бути однією з форм збереження традиц. зв'язків між відповідними держ. утвореннями.

Істор. досвід свідчить, що К. мають нестійкий, перехідний характер: вони або розпадаються, або переростають у федерацію. Так, штати Пн. Америки з 1776 по 1787 були об'єднані у К. Ця форма стала етапом на шляху створення федерат, д-ви — США. У 1952 К. Єгипту і Сирії перетворилась на Об'єднану Арабську Республіку (ОАР). У різний час К. були Нідерланди (1579— 1795), Гамбія та Сенегал (1982-89). У наш час назву «конфедерація» має Швейцарія, однак за своїм устроєм вона є федеративною державою.

Літ.: Теория гос-ва и права. М.. 1998; Скакун О. Ф. Теория гос-ва и права. К., 2000.

С. В. Бобровник.

 

Схожі за змістом слова та фрази