Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НОРВЕГІЯ
   

НОРВЕГІЯ

Королівство Норвегія — д-ва, розташована на Півночі Європи, займає пн. та зх. частини Скандинавського п-ва і прилеглі острови. До складу тер. Н. входить також архіпелаг Шпіцберген (норв. Свальбард). Назва країни походить від давньоісл. — дорога на Північ. Тер. - 324,2 тис. км2. Нас. - 4,5 млн. чол. (2001,

Державний герб Норвегії - leksika.com.ua

оц.): норвежці (97,5 %), саамі, фінни, датчани та ін. Столиця — м. Осло. Адм.-тер. поділ — 19 провінцій (фюльке). Офіційна мова — норвезька. Грош. одиниця — норвезька крона. Нац. свято — День конституції (17 травня).

Становлення державності на тер. сучасної Н. припадає на кін. 8 — серед. 11 ст. У 9—10 ст. почалося політ, об'єднання країни, яке завершилося після громадян, воєн 2-ї пол. 12 — поч. 13 ст. У 1319 укладено особисту унію Н. зі Швецією, 1380 — з Данією, а в 1397 — Кальмарську унію трьох сканд. королівств під верховенством дат. короля. 1537 Н. стала датською провінцією. У кін. 18 ст. в країні розгорнувся нац. рух за вихід з-під дат. політ, панування. Він завершився утворенням на поч. 19 ст. незалежної норв. д-ви. 17.V 1814 Установчі (Національні) збори країни прийняли конституцію, яка чинна і сьогодні. Однак у листопаді того ж року під впливом зовн. чинників Н. уклала унію зі Швецією. Король Швеції став і королем Н. Довготривала б-ба норвежців за самостійність завершилася на поч. 20 ст.: за результатами двох референдумів 1905 унія була скасована. За формою держ. правління Н. — парламентарна монархія, визначена осн. законом як «обмежена і спадкова» (ст. 1). Згідно з конституцією законод. владу здійснює парламент — Стортинг, до складу якого входять 165 депутатів. Строк повноважень — 4 роки. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права — 18 і 21 рік відповідно. Вибори проводяться за пропори, системою.

Конституція передбачає двопалатну структуру парламенту. Відразу ж після обрання депутати поділяються на дві палати — 1/4 їх частина утворює верхню палату (лагтинг), 3/4 — нижню (одельстинг). Засідання палат відбуваються окремо. Право законод. ініціативи належить членам парламенту і членам уряду. Всі законопроекти мають бути спочатку розглянуті ниж. палатою, після чого передаються до верхньої. Якщо законопроект, двічі ухвалений ниж. палатою, буде двічі відхилений верхньою, його розглядають на спільному засіданні Стортингу. Для прийняття закону потрібна кваліфікована (2/3) більшість голосів від його заг. складу. Члени уряду можуть брати участь у засіданнях палат парламенту, але не мають права голосувати. Уряд несе політ, відповідальність перед парламентом.

За конституцією, викон. влада належить королю. Він повинен сповідувати євангелічно-лютеранську релігію, яка визнана офіційною. Після змін, внесених до конституції у 1884, більшість повноважень монарха передана урядові. На сьогодні король є насамперед главою д-ви. Водночас його компетенція у сфері законод. влади є нетрадиційною для парламентар, монархії. Зокрема, король наділений правом відкладального вето на закони, прийняті Стортингом. Для його подолання конкр. закон має бути знову і без змін прийнятий парламентом двох скликань. Засідання, на яких Стортинг розглядатиме цей закон, повинні бути віддалені одне від одного щонайменше двома черговими сесіями. Реально викон. владу здійснює уряд. Конст. формою його існування є Державна рада, очолювана королем. До її складу, окрім монарха, входить прем'єр-міністр та не менше 7 ін. членів. Членів ради призначає глава д-ви, однак у своєму виборі він повинен враховувати, яка політ, партія або коаліція партій має більшість у парламенті. Всі рішення короля потребують контрасигнування прем'єр-міністра або відповід. члена уряду. Систему судів очолює Верховний суд. У 5 найб. містах діють суди провінцій. Низовою ланкою системи судів заг. юрисдикції є окружні та міські суди. Існують також спеціаліз. суди. Призначення на суддів, посади у більшості випадків здійснюється королем за поданням міністра юстиції. Судді займають посади до 70-річного віку.

За формою держ. устрою Н. — унітарна д-ва. У кожній з провінцій обирається рада і діє призначуваний королем за поданням прем'єр-міністра губернатор. До складу провінції входять міські й сільс. комуни. Представн. органами місц. самоврядування у комунах є ради, обрані населенням на 4 роки. Ради утворюють викон. органи.

Н. - член ООН з 1945, НАТО з 1949 та ряду ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з Н. встановлено 5.II 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази