Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow верф-виг arrow ВЕРХНЯ ВОЛЬТА
   

ВЕРХНЯ ВОЛЬТА

Республіка Верхня Вольта - держава в Зх. Африці. В адм. відношенні поділяється на 10 департаментів. Державний лад. В. В.- республіка. В 1974 дію конституції, прийнятої 1970, припинено, парламент розпущено. Глава д-ви - президент, який також очолює уряд - нац. раду оновлення. Природа. Поверхня В. В.- хвилясте плато заввишки 200-500 м, окремі гори мають вис. до 750 м. Виявлено родовища золота, марганцевих, мідних та уранових руд, буд. матеріалів. Клімат екваторіальний, мусонний, вологий улітку й посушливий узимку. Пересічна т-ра грудня +24, +26°, квітня +30, +35°. Опадів 500-1000 мм на рік. Гол. ріки - Біла Вольта та Чорна Вольта. Поширені червоні та червоно-бурі грунти. В рослинному покриві переважає савана, бл. 9% тер. країни вкрито лісами.

Населення. 80% нас. належать до мовної групи гур: мосі, лобі, до-гон, бобо, грусі, гурма, сенуфо. Живуть також народи, які говорять мовами манде (буса, сонінке, діу-ла та ін.), атлантичної сім'ї (фуль-бе) та ін. Офіц. мова - французька. Пересічна густота нас.- 20,8 чол. на 1 км2. Найбільші міста: Уагадугу, Бобо-Діуласо, Кодугу. Історія. Перші держ. утворення на тер. В. В. склалися в 11-14 ст. (найзначніші з них - д-ви Мосі, Ятенга і Гурма). З кін. 19 ст. почалася колонізація цієї тер. Францією. В 1904 тер. В. В. включено до складу франц. колонії Верхній Сенегал-Нігер, 1919 - до Франц. Зх. Африки, а 1932 поділено між колоніями Берег Слонової Кості, Нігер і Франц. Судан. Колоніальна експлуатація викликала опір афр. населення (повстання 1916-17 та ін.). Враховуючи зростання нац.-визвольн. руху після 2-ї світової війни, франц. уряд 1947 відновив В. В. в її сучас. кордонах і надав їй статус "заморської території" Франції. З 1958 В. В.- республіка в складі Співтовариства, очолюваного Францією. 5.VIII 1960 проголошено незалежність В. В. З того ж року країна- член ООН. У 1967 встановлено дипломатичні відносини з СРСР. У 1966 до влади прийшов військ, уряд. У 1974, після проведення заг. виборів, армія мала передати владу цивільному урядові. В зв'язку з загостренням міжпарт. боротьби 8.II 1974 президент С. Ла-мізана розпустив нац. збори, припинив чинність конституції, заборонив діяльність політ, партій і сформував уряд з осіб, що підтримують його політику. Уряд В. В. виступає за досягнення нац. єдності, екон. розвиток країни, зміцнення її суверенітету. В. В.- член Ради згоди, Загальної афро-мав-ргкійської організації, Організації африканської єдності, асоційований член Європейського економічного товариства. У 1975 засн. М іжпрофспілко-вий комітет вольті й-ських трудящих. Об'єднує осн. профспілки Верхньої Вольти.

М. Д. Несук.

Господарство. В. В.- економічно слаборозвинута агр. країна, в господарстві якої значні позиції зберігає іноз., переважно франц. капітал. За рівнем нац. доходу на душу населення посідає одне з останніх місць серед країн Африки. Основа економіки - с. г., в якому зайнято 95% самодіяльного населення і створюється бл. половини валового нац. продукту. Воно забезпечує майже 90% вартості експорту країни. С.-г. виробн. має напівнатуральний характер, збереглися пережитки феод. і родоплемінних відносин. Провідною галуззю с. г. є екстенсивне пасовищне тваринництво. Розводять велику рогату худобу (поголів'я 1975- 2,2 млн.), овець і кіз (4,5 млн.), домашню птицю (6,5 млн.). Землеробство малопродуктивне, з відсталою технікою обробітку землі. Гол. с.-г. культури (тис. т, збір 1975/76):просо і сорго- 980, кукурудза - 68, рис - 36, ядра карите - 9, арахіс - 62,8, бавовник - 30,6. Вирощують також маніок, батат, овочі. Великої шкоди с. г. завдають посухи. Пром-сть представлена дрібними підприємствами, гол. чин. по переробці с.-г. продукції (холодобойні, молочний і цукр. з-ди, бавовноочисні ф-ки, текст. комбінат). Є велосипедний з-д, взуттєва ф-ка, лісопильні. Розвинуті кустарні промисли (килимарство, обробка шкіри тощо). Виробн. електроенергії 1975 становило 53,2 млн. кВт · год. Гол. пром. центри: Уагадугу, Бобо-Діуласо, Кудугу. Єдина з-ця сполучає Уагадугу з Абіджаном (Берег Слонової Кості), довжина її в межах В. В.- 517 км. Автошляхів - 17,5 тис. км, у т. ч. 9 тис. км з твердим покриттям. Осн. статті експорту - худоба, продукти тваринництва, бавовна, арахіс; імпорту - споживчі та прод. товари. У зовн. торгівлі осн. роль відіграють Франція, Японія, США, ФРН, Гана, Берег Слонової Кості. Грош. одиниця - афр. франк; 233,5 афр. франка = 1 доларові США (1976).

О. І. Полоса.

Медичне обслуговування. В 1971 в країні було 4675 лікарняних ліжок (8,5 ліжка на 10 тис. ж.), мед. допомогу подавали 99 лікарів (1 лікар на 59,6 тис. ж.). Лікарів готують за кордоном. Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Переважна частина населення В. В. неписьменна. Поч. освітою охоплено менше як одну чверть дітей. Поряд з держ. школами, де навчання безплатне, є приватні. Навчання франц. мовою. В 1975/76 навч. р. у поч. школах було 134 тис, у серед. навч. закладах - 17,8 тис. учнів, в ун-ті м. Уагадугу (засн. 1969) - 450 студентів. При ун-ті є б-ка. Наук. установи: бюро наук. і тех. досліджень з б-кою (понад 3,5 тис. тт.), ін-т бавовни й текст. пром-сті, геол. служба, центр тропічного лісу, тропічний ін-т агрономічних досліджень, центр екон. і соціальних наук з б-кою (понад 4,5 тис. томів).

В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. У В. В. видаються франц. мовою "Бюльєтен котідьєн д'енфор-масьйон" ("Щоденний інформаційний бюлетень", з 1957), щотижнева газета"Обсерватер"("Спостерігач", з 1973) і двотижнева "Карфур аф-рікен" ("Африканське перехрестя", з 1960) та ін. Заг. тираж усіх видань - 10 тис. примірників Інформаційне агентство Ажанс де пресе Вольтаїк, засн. 1963. Радіомовлення і телебачення контролює урядова орг-ція Радіодіффюзьйон-телевізьйон Вольтаїк (Вольтійське радіомовлення-телебачення ), засн. 1959. Радіомовлення ведеться з 1959 франц. і 13 місц. мовами (працюють 4 радіостанції). Телебачення - з 1963

О. В. Ткачов.

Архітектура та образотворче мистецтво. Нар. житла В. В. круглі або прямокутні в плані, з конічними або плоскими дахами, іноді прикрашені розписами чи керамічними барельєфами з зображеннями людини і тварин. В Уагадугу - палац Моро наба (феод. правителя Мосі), збудований в афр. традиціях. Здавна поширена ритуальна скульптура (маски, статуетки). Меблі оздоблюються різьбленням. Розвинена ювелірна справа (металеві прикраси), художнє ткацтво Кіно. Першу документальну стрічку "Опівночі: незалежність" випущено 1960. Знімаються переважно хронікальні й навч.-популярні короткометражні фільми. Перший худож. фільм "Кров знедолених" вийшов 1972 (реж. Д.-М. Колла). В 1974 укр реж. І Грабовський поставив документальний фільм про В. В. "Ранок республіки" З 1969 в Уагадугу щороку відбуваються міжнар. кінофестивалі країн Африки.

Літ.: Верин В. П. Вчера и сегодня Верхней Вольты. М., 1962; Авдюнина Л. А. Современная Верхняя Вольта (Справочник). М., 1976.

Верхня вольтаВерхня вольтаВерхня вольта

Верхня вольтаВерхня вольта

 

Схожі за змістом слова та фрази