Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДІАЛЕКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ
   

ДІАЛЕКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ

-філософське вчення марксизму, яке дає матеріалістичне пояснення світу, способів його пізнання й перетворення на основі розкриття загальних діалектичних законів його розвитку; науковий світогляд і революційний метод перебудови світу в інтересах трудящих мас. Д. м. виник у 40-х рр. 19 ст. як світогляд послідовно революційного класу - пролетаріату, що вийшов на арену самостійної боротьби. Потреба створення філософії, яка б стала духовною зброєю для революц. перебудови світу, привела до принципово нового філос. осмислення дійсності. Творці наук. ідеології пролетаріату К. Маркс і Ф. Енгельс, критично переробивши філос. спадщину минулого, подолавши ідеалізм діалектики Г.-В.-Ф. Гегеля та метафізичність, споглядальність матеріалізму Л. Фейєрбаха і узагальнивши досвід сусп. розвитку, особливо революц. боротьби робітн. класу, здійснили революц. переворот у філософії й створили якісно нову філософію - діалектичний та історичний матеріалізм. Творчо розвинена В. І. Леніним, ця філософія є одною з складових частин марксизму-ленінізму. В розв'язанні основного питання філософії - про відношення мислення до буття, свідомості до матерії - Д. м. принципово відрізняється від усіх попередніх філос. систем насамперед тим, що в своєму поясненні природи світу, місця в ньому людини та її відношення до світу він виходить із встановлення суспільно-істор., матеріально-практичної зумовленості духовного світу людини, її свідомості та її відношень до об'єктивної дійсності .

Спираючись на досягнення науки, Д. м. обґрунтовує матеріальність об'єктивного світу, стверджуючи, що в ньому не існує нічого, крім матерії, яка перебуває у вічному русі. Осн. всезаг. формами існування матерії, які перебувають у нерозривній єдності з нею та між собою, є рух, простір і час. Якщо матеріалісти до К. Маркса розглядали свідомість тільки як властивість матерії і як відображення світу, то Д. м., не заперечуючи природного фундаменту виникнення свідомості, розглядає її як продукт сусп. розвитку. Можливість виникнення свідомості закладена в самій матерії, у властивості відображення (див. Відображення теорія). Але поява свідомості й, зокрема, мислення стала можливою з виникненням праці, яка стала основою існування і розвитку людини. Матеріальна перетворююча діяльність, суспільна практика становлять основу формування і розвитку мислення, людської свідомості взагалі. Д. м. розглядає свідомість не як пасивне відображення дійсності, а як засіб активної дії на світ, засіб перетворення його. Діалектико-матеріалістичне розв'язання осн. питання філософії спирається на принцип розвитку, на встановлення заг. законів руху і розвитку об'єктивного світу, природи, суспільства і самого мислення. Осн. законами матеріалістичної діалектики є: закон єдності і боротьби протилежностей, який розкриває джерело руху і розвитку, показує, що таким джерелом є внутр. суперечність предметів і явищ; закон переходу кількісних змін у якісні, який показує, що всякий розвиток здійснюється як процес поступового нагромадження кількісних змін, які на певному етапі, порушуючи міру предмета, неминуче приводять до змін якісних; заперечення заперечення закон, що розкриває заг. тенденцію розвитку, його напрям, розкриває зв'язок між попередніми й наступними ступенями розвитку, між новим г старим. Важливі закономірності й системи всезагальиих зв'язків виявляються в категоріях: одиничного, особливого і загального, причинності, необхідності і випадковості, сутності і явища, змісту і форми, можливості і дійсності та ін. Матеріалістична діалектика становить методологічну основу пізнання теорії Д. м. Предметом марксистської теорії пізнання є пізнавальне відношення суб'єкта до об'єкта в його опосередкованості практичними відношеннями і цілями. Практика виступає тут як основа пізнання і критерій істини. Теорія пізнання Д. м. визнає не лише практичну зумовленість пізнавальної діяльності суб'єкта, а й об'єктивну зумовленість самої практики, її залежність від законів об'єкта, від об'єктивних законів розвитку природи і суспільства, без знання яких людина не може успішно здійснювати свою практично-перетворюючу діяльність. Марксистська теорія пізнання є діалектичною теорією, вона розкриває систему діалектичних відношень суб'єкта до об'єкта, в якій історично і логічно реалізується процес пізнання об'єктивної дійсності. Логічні принципи пізнання об'єктивної діалектики природи, суспільства і мислення встановлює марксистська діалектична логіка, в якій пізнавальна діяльність розглядається з точки зору відношень між логічними формами і об'єктивним змістом мислення. Тому в центрі її уваги є логічний (категоріальний) склад мислення, який забезпечує пізнання об'єктивної істини (див. Категорії). Доводячи до свідомості категоріальний склад мислення, розкриваючи діалектику форм мислення і форм буття, діалектична логіка не тільки відображує діалектику розвитку і діалектику пізнання, а й дає метод логічного аналізу дійсності. Марксистський діалектичний метод - це і є марксистська діалектична логіка в її практичному застосуванні (див. Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання).

На відміну від домарксистського матеріалізму, який у поглядах на суспільство залишався на позиціях ідеалізму, марксизм поширив матеріалізм і діалектику на явища

суспільного життя, створив історичний матеріалізм як філос- вчення про суспільство. Матеріалістичне розуміння історії є невід'ємною, органічною частиною філософії марксизму. Відкриття матеріалістичного розуміння історії дало змогу до кінця послідовно розв'язати осн. питання філософії в усіх аспектах, розкрити суть практики та її роль у пізнанні, суть самого процесу пізнання як відношення людини до дійсності на основі сусп.-виробничої практичної діяльності, зрозуміти саму суть людини та її свідомості, суть і характер суспільних відносин, роль свідомої діяльності людини в житті суспільства. Створення істор. матеріалізму зумовило виникнення цілісного філос. вчення, яке дає наук. розв'язання питання про закономірності розвитку природи, суспільства і людського мислення і становить філос. основу наукового комунізму. Д. м. є методологічною основою наук. пізнання і революц.-перетворюючої практики. Він має творчий характер і ворожий усякому догматизмові і метафізиці. Д. м. розвивається на основі узагальнення досягнень природознавства і суспільних наук, узагальнення практики революц. боротьби і будівництва безкласового, комуністичного суспільства. Виражаючи корінні інтереси пролетаріату, справи комунізму, Д. м. є виявом пролетарської партійності філософії, теор. зброєю робітн. класу, комуністичних партій у боротьбі за знищення експлуатації людини людиною, за ліквідацію класово антагоністичного суспільства, за побудову комунізму. Д. м. розвивається в запеклій, непримиренній боротьбі проти бурж. філософії, реформізму і ревізіонізму. Даючи ключ до розуміння природи, суспільства і мислення, Д. м. озброює комуністичні і робітн. партії знанням шляхів і методів боротьби за революц. перебудову суспільства. Особливо зростає роль Д. м. в умовах будівництва соціалізму і комунізму. КПРС, комуністичні і робітн. партії країн соціалістичної співдружності, спираючись на знання матеріалістичної діалектики, успішно керують соціалістичним і комуністичним будівництвом.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т.1. Маркс К. До критики гегелівської філософії права; т. 3. Маркс К. і Енгельс Ф. Німецька ідеологія.- Маркс К. Тези про Фейєрбаха; т. ІЗ. Маркс К. До критики політичної економії; т. 20. Енгельс Ф. Анти-Дюрінг. - Діалектика природи; т. 21. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії; т. 23. Маркс К. Капітал, т. 1; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 18. Матеріалізм і емпіріокритицизм; т. 23. Історична доля вчення Карла Маркса.- Три джерела і три складові частини марксизму; т. 26. Карл Маркс; т. 29. Філософські зошити; т. 45. Про значення войовничого матеріалізму; Войтко В. І. Діалектико-матеріалістична філософія. К., 1972; Копнин П. В. Диалектика как логика и теория познания. М., 1973; Копнин П. В. Диалектика, логика, наука. М., 1973; Диалектический и исторический материализм - философская основа коммунистического мировоззрения. К., І977; Марксистско-ленинская философия. Диалектический материализм. М.,1977; Основы марксистско-ленинской философии. М., 1977; Булатов М. А. Деятельность и структура философского знания. К., 1976; Иванов В. П. Человеческая деятельность - познание - искусство. К., 1977; Яценко А. И. Целеполагание и идеалы. К., 1977; Человек и мир человека. К., 1977; Социально-исторические и мировоззренческие аспекты философских категорий. К., 1978; Федосеев П. Н. Диалектика современной эпохи. М., 1978; Воскресенский А. К. Диалектический материализм. Указатель литературы, в. 1-2. М., 1976-77.

В. I. Шинкарук.

 

Схожі за змістом слова та фрази