Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНВЕНЦІЇ ПРО БОРОТЬБУ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ
   

КОНВЕНЦІЇ ПРО БОРОТЬБУ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ

— міжнар. акти, що становлять правову основу співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю. Таке співробітництво стосується запобігання злочинності, розслідування та суд. розгляду крим. справ, видачі правопорушників та поводження з ними. Конвенції містять положення про боротьбу з різними категоріями злочинів. Передусім це міжнар. злочини, що загрожують миру і безпеці (Конвенція про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього 1948, Конвенція про співробітництво у боротьбі з міжнародними злочинами 1991 тощо), та злочини міжнародного характеру, що завдають шкоди міжнар. співробітництву в різних галузях (Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців 1989 та ін.). Конвенції можуть стосуватися питань взаємодії держав у розв'язанні як широкого кола проблем боротьби зі злочинністю в цілому (напр., Конвенція про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993, укладена між державами — членами СНД), так і конкр. питань (Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968, Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957, Конвенція про відмивання, пошук та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990, Європейська конвенція про злочини щодо культурних цінностей 1985). Існують міжнар. конвенції, лише частина положень яких стосується переслідування і покарання осіб, винних у скоєнні певного роду злочинів (Конвенція ООН по морському праву 1982, Женевські конвенції про захист жертв війни 1949). Положення конвенцій можуть стосуватися розслідування і судового розгляду крим. справ (Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959, Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972), виконання суд. рішень (Конвенція про передачу засуджених осіб 1983, Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками 1964). Ряд конвенцій покликані захищати права осіб, втягнених у крим. процес (Європейська конвенція про відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів 1983), присвячені поводженню із затриманими та засудженими особами (Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984). Крім багатосторонніх (універсальних чи регіональних) конвенцій, можуть укладатися двосторонні договори про правову допомогу в крим. справах (Договір між Україною і Канадою про взаємодопомогу у кримінальних справах 1996, Договір між Україною і Грузією про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для дальшого відбування покарання 1997), а також міжвідомчі угоди (Меморандум про порозуміння між Департаментом Генерального аторнея Австралії і Генеральною прокуратурою України з приводу співробітництва в переслідуванні воєнних злочинців 1992).

Норми чинних міжнар. договорів, зокрема про боротьбу із злочинністю, згода на обов'язковість яких надана Верх. Радою України, стають частиною нац. зак-ва (ст. 9 Конституції України). Аналогічні норми містять конституції ін. держав. При цьому конституції багатьох країн свідчать про перевагу положень міжнар. договорів над нац. зак-вом (ст. 28 конституції Греції 1975, ст. 55 конституції Франції 1958 та ін.), про застосування положень міжнар. договорів, якщо їм суперечать положення нац. зак-ва

(ст. 5 конституції Болгарії 1991, ст. 123 конституції Естонії 1992, ст. 15 конституції Рос. Федерації 1993 та ін.).

С. С. Яценко.

 

Схожі за змістом слова та фрази