Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КРЕДИТ
   

КРЕДИТ

(лат. creditum — позика, борг, від credere —довіряти) — 1) Відносини у зв'язку з передачею грошей або матеріальних цінностей у тимчас. користування за умови їх повернення. Осн. формами його є банківський кредит, що надається як грош. позика, і споживчий К., що використовується у грош. і товарній формах. Споживчий К. є різновидом купівлі-продажу, коли право власності на товар виникає у покупця ще до його повної оплати—з моменту передачі речі продавця покупцеві, а вартість товару погашається частинами. 2) Банківський К. як форма руху позичкового капіталу, який дає доход (відсоток). Надається юрид. особам і гр-нам. Принципами кредитування є зворотність, відплатність, строковість, цільове призначення і матеріальна забезпеченість. Банківський К. за строками буває короткостроковим, середньостроковим і довгостроковим. У разі недотримання клієнтами банків умов угоди застосовуються кредитні санкції, передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність» (1991), актами банків та угодами банків з клієнтами: підвищення плати за позику, проголошення клієнта, що не виконує зобов'язань щодо своєчасного повернення К., неплатоспроможним. 3) Державний К. — сукупність кредит, відносин, у яких позичальником є д-ва. Осн. форми держ. К. — держ. позички у формі випуску облігацій та казначейських зобов 'язань.

Н. К. Ісаєва.

 

Схожі за змістом слова та фрази