Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КМЕТИ
   

КМЕТИ

кметство — термін, який був поширений у слов'ян, народів і мав кілька значень. У давньоруських літ. пам'ятках («Повчання» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім») К. — це воїн, кінний воїн, дружинник князя. З кін. 14 ст. на укр. землях, які підпали під владу Польщі, К. почали називати відносно заможних вільних селян, які мали зем. ділянки. Осн. обов'язками К. були: плата чиншу за землю, натуральна рента, а також відробітки. У 2-й пол. 17 і до кін. 18 ст. на укр. землях, що входили до складу Речі Посполитої, К. називали селян, які мали землю і, відповідно, врожай для забезпечення потреб своєї сім'ї. Термін «кмети» відомий звичаєвому праву Закарпаття поч. 20 ст. Так називали селян, які оселялися у чужій хаті, за що були зобов'язані обробляти землю власника житла. В Білорусі у 14—16 ст. К. — вільні селяни, які сплачували держ. податки. У період феодалізму в Сербії К. — сільс. старости, найбільш шановані серед селян. К. укладали від імені громади договори. Вони ж на прохання односельців були суддями у простих спірних справах, напр., у випадках потрави. З часів кн. Милоша Обреновича (1815—39, 1858—60) К. призначалися урядовцями: три на кожну громаду, один з яких визнавався старшим. До їхньої компетенції, крім здійснення суду з малозначних справ, входило збирання податків, інформування односельців про рішення влади та нагляд за виконанням цих рішень, покарання винних кийками (до 10 ударів). У Боснії К. — селянин, який перебував на чужій зем. ділянці й мешкав у хаті власника цієї ділянки. Часто К. при виконанні польових робіт використовував волів господаря. Він віддавав власникові землі частину врожаю (1/2 — при використанні на роботах його волів і 1/3 — при використанні своїх). К. міг бути вигнаним із землі і хати господаря. Зі свого боку, К. і сам міг піти від нього. У феод. Хорватії К. іноді називали васалів, але насамперед — залежних селян, у т. ч. закріпачених. У Чорногорії К. — члени третейського суду, який обирався сторонами для розгляду їх спірної справи. Причому кожна із сторін обирала по 12 суддів, які й називалися К., доки виконували суд. функції.

В. Д. Гончаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази