Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow констеб-копір arrow КОНСТИТУЦІЯ
   

КОНСТИТУЦІЯ

(лат.— устрій, положення) — основний закон держави, який визначає основи політичної, економічної і правової системи країни. К. відображає співвідношення класових сил, виражає волю пануючого класу (в умовах загальнонар. держави — всього народу). К. закріплює форму правління й державного ладу, порядок утворення, принципи діяльності і компетенцію центр. і місц. держ. органів, виборчу систему, права і обов'язки громадян, організацію та принципи правосуддя тощо. Для прийняття К. скликається особливий законодавчий орган (установчі збори, конституційний конвент, конституційна асамблея та ін.) або надзвичайна сесія найвищого органу держ. влади. Іноді К. приймається шляхом референдуму або референдум передує її затвердженню. К. має найвищу юрид. силу. Ін. закони й підзаконні акти держ. органів повинні видаватись на основі і відповідно до К. і не можуть суперечити їй. У деяких країнах К. існує не як єдиний акт, а складається з кількох конституційних законів (напр., в Іспанії, Фінляндії). Існують також т. з. неписані К. — сукупність багатьох законів, звичаїв і прецедентів (напр., у Великобританії). На відміну від буржуазних. К. соціалістичних країн не обмежуються фіксацією переважно політ. устрою, а приділяють значну увагу й соці-ально-екон. питанням; вони не лише декларують, а й гарантують права і свободи громадян, широке залучення трудящих до управління державними і суспільними справами, справжню демократію для народу. Див. Конституція СРСР, Конституція УРСР.

М. О. Голодний.

 

Схожі за змістом слова та фрази