Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дер-дин arrow ДЕРЖАВНИЙ СЕНАТ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
   

ДЕРЖАВНИЙ СЕНАТ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

(ДС УД) — вища суд. інституція, створена 8.УІІ 1918 гетьманом П. П. Скоропадським. Держ. Сенат складався з Адміністративного генерального суду (голова і 19 сенаторів), Карного генерального суду (голова і 11 сенаторів), Цивільного генерального суду (голова і 15 сенаторів) та Загального зібрання (10 сенаторів). Очолював Сенат президент (упродовж усього часу існування ДС УД ним був М. П. Василенко). Його, а також сенаторів призначав гетьман за поданням Ради міністрів. Президент ДС УД, як і міністр юстиції, був підзвітним гетьманові. Заг. збори Держ. Сенату скликалися (у складі всіх сенаторів) з ініціативи президента ДС УД або міністра юстиції як генерального прокурора, або на вимогу не менш як 10 сенаторів. У заг. зібранні генеральних судів брали участь 45 сенаторів відповідних судів. Загальні збори Сенату вирішували питання про надання звання сенаторів старшим головам судових палат і прокурорам загального зібрання та генеральних судів, про дисциплінарну відповідальність сенаторів, про звільнення з посади через хворобу, про позбавлення звання сенатора. Адміністративний генеральний суд Української Д-ви розглядав справи, які за часів рос. самодержавства належали до компетенції 1-го, 2-го, 3-го і 4-го департаментів Урадуючого Сенату та Особливого присут-ствія щодо відчуження нерухомого майна на державну чи громадську користь. Цивільний і Карний генеральні суди повинні були розв'язувати питання, пов'язані з касац. розглядом справ, а Карний ген. суд — ще й справи стосовно військ, злочинів. Ген. прокурором Укр. Д-ви з часу заснування ДС УД був міністр юстиції (на той час М. П. Чу-бинський). Посади прокурорів запроваджувалися при трьох ген. судах і при Заг. зібранні ДС УД. Крім того, існували посади товаришів прокурорів: при Адм. ген. суді — 9 осіб, Карному — 5, Цивільному — 7 і при Заг. зібранні — 1 особа. Прокурорам ДС УД надавалося право порушувати питання про необхідність тлумачення, доповнення або зміни існуючих законів. У січні 1919 рішенням Директорії УНР ДС УД було ліквідовано і відновлено діяльність Генерального суду УНР.

Літ.: Стахів М. Гетьм. режим у 1918 і його праводерж. якість. Скрентон, 1950; Скоропадський П. Спогади. Кін. 1917-груд. 1918. К - Філадельфія, 1996; Мироненко О. М. Суд. реформи гетьмана П. Скоропадського. В кн.: Правова д-ва, в. 7. К., 1996.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази