Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow О-орб arrow ОБВИНУВАЧЕНИЙ
   

ОБВИНУВАЧЕНИЙ

- у широкому розумінні особа, що переслідується у порядку кримінального судочинства; у вузькому розумінні — особа, якій в установленому законом порядку офіційно пред'явлене обвинувачення у скоєнні злочину. Саме в широкому розумінні термін «обвинувачений» застосовується у конституційному праві (ст. 129 Конституції

України) та в міжнародно-правових актах (ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966).

Відповідно до крим.-процес, закону О. є особа, щодо якої в установленому порядку винесена постанова про притягнення її як О. (ст. 43 КПК України). Така мотивована постанова виноситься слідчим, коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину саме певною особою (ст. 131 КПК). У ній зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та ін. обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття крим. закону, якою передбачено цей злочин. Коли О. притягується до відповідальності за вчинення кількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей крим. закону, в цій постанові повинно бути вказано, які саме дії ставляться О. у вину за кожною з цих статей. Копія постанови негайно надсилається прокуророві (ст. 132). Обвинувачення має пред'являтися не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як О. і в усякому разі не пізніше дня явки О. до органів розслідування або його приводу (ст. 133). Ніхто не може бути притягнутий як О. інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 5). Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, крим. справа порушується щодо цієї особи (ст. 98). У цьому разі прокурор (суддя) може прийняти рішення про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення досуд. розслідування чи суд. розгляду, про що виносить мотивовану постанову (ухвалу) (ст. 98і). Особа, яка скоїла злочин, може самостійно заявити про це правоохор. органам, що оформляється як явка з повинною (ст. 96).

Права О.: знати, в чому його обвинувачують; давати показання з пред'явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання (див. Показання обвинуваченого) і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнання з усіма мат-лами справи; брати участь у суд. розгляді в суді першої інстанції; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду, а за наявності відповід. підстав — на забезпечення безпеки (ст. 43). О. забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма мат-лами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача. Слідчі й суд. док-ти вручаються О. в перекладі на його рідну мову або ін. мову, якою він володіє (ст. 19). О. забезпечується право на захист. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані до першого допиту О. роз'яснити йому право мати захисника, а також надати О. можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та забезпечити охорону його особистих і майнових прав (ст. 21). О. має право давати показання по пред'явленому йому обвинуваченню, а також з приводу всіх інших відомих йому обставин у справі й доказів, що є у справі. Показання О., в т. ч. такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання О. своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є у справі (ст. 74). При пред'явленні обвинувачення особі присутність захисника є обов'язковою, крім випадків, коли О. відмовляється від нього і відмова прийнята. Слідчий, упевнившись в особі О., оголошує йому постанову про притягнення як О., роз'яснює суть пред'явленого обвинувачення та вручає копію постанови про притягнення як О., про що складає протокол із зазначенням години і дати пред'явлення обвинувачення, який підписується О., слідчим та захисником. У разі відмови О. поставити підпис у протоколі слідчий робить на ньому відмітку про відмову від підпису і зазначає мотиви відмови, про що сповіщає прокурора (ст. 140). Якщо під час досуд. слідства виникне необхідність змінити пред'явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий зобов'язаний заново пред'явити обвинувачення з виконанням вимог закону. Якщо під час досуд. слідства частина пред'явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий своєю постановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про що оголошує О. (ст. 141).

Пред'явлення обвинувачення глухим, німим, сліпим, а також особам, визнаним обмежено осудними, провадиться у присутності захисника, а у справах глухих і німих, крім захисника, запрошується також особа, яка розуміє їх знаки (ст. 144).

При пред'явленні обвинувачення слідчий зобов'язаний роз'яснити О. його права (ст. 142), а також негайно допитати після його явки або приводу, в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення. Допит О., крім виняткових випадків, повинен проводитися вдень. При допиті О. за його бажанням може бути присутнім захисник, а у випадках, передбачених законом, присутність захисника є обов'язковою. О. допитується у місці провадження досуд. слідства, а в разі необхідності — й в місці його перебування. О. допитуються окремо. Слідчий вживає заходів, щоб О. в одній і тій же справі не могли зноситися між собою. На поч. допиту слідчий повинен запитати О., чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчий вислуховує показання О. і, в разі необхідності, ставить йому запитання. Статтею 143 забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання). О., якщо він того просить, надається можливість написати свої показання власноручно. При допиті як О. глухих і німих, крім захисника, запрошується також особа, яка розуміє їх знаки. Про кожний допит О. слідчий складає протокол. Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнення її у справі як О., не встановлене, слідчий оголошує її розшук (ст. 138).

По закінченні досуд. слідства О. пред'являються всі мат-ли справи. При направленні справи до суду насамперед відбувається її поперед, розгляд, про що повідомляється О., але його неявка не перешкоджає розгляду справи (ст. 240). Після призначення справи до суд. розгляду О. називається підсудним. Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається за участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Розгляд справи за відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках (ст. 262). У суд. розгляді О. у порівнянні із стороною обвинувачення користується рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь у їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у суд. дебатах, оскарження процес, рішень суду (ст. 261). По закінченні суд. дебатів підсудному надається ост. слово, що є важливою гарантією захисту його прав. Після проголошення вироку суду О. набуває статусу засудженого.

О. поряд з правами має і процес, обов'язки, зокрема, він зобов'язаний з'являтися за викликом органів розслідування, прокурора і суду, не ухилятися від слідства та суду, не перешкоджати встановленню істини в крим. справі, додержуватися порядку в суд. засіданні, не ухилятися від виконання вироку тощо. В разі невиконання обов'язків до О. можуть бути застосовані заходи процес, примусу, такі як: примус, привід, запобіжні заходи, попередження і видалення із зали суд. засідання тимчасово або на весь час суд. розгляду справи.

Особливості щодо процес, становища О. передбачено законом для справ, що порушуються виключно за скаргою потерпілого (ст. 27). Спец, порядок виклику до органів розслідування чи суду, пред'явлення обвинувачення і допиту, ознайомлення з мат-лами справи, участь у суд. розгляді передбачені законом для неповнолітнього О. (ст. 437, 438, 440, 444 КПК). Оскаржити вирок суду або ін. рішення у крим. справі О. має право в апеляційному, касаційному порядку та в порядку виключного провадження.

Літ.: Біленчук П. Д. Процесуальні та крим. проблеми дослідження обвинуваченого. К., 1999.

М. І. Сірий.

 

Схожі за змістом слова та фрази