Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО ПОРЯДКУ І ГРОМАДСЬКОГО СПОКОЮ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
   

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО ПОРЯДКУ І ГРОМАДСЬКОГО СПОКОЮ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

- нормат.-прав. акт, затв. 14.VIII 1881 імп. Олександром III. Знаменувало поч. переходу самодержавства до відвертої політ, реакції після вбивства народовольцями імп. Олександра II. Передбачало оголошення тих чи ін. місцевостей імперії на «виключному становищі» (режим посиленої та надзв. охорони). Режим посиленої охорони запроваджувався міністром внутрішніх справ, а в губерніях, що входили до складу генерал-губернаторств, — відповідним генерал-губернатором. Стан посиленої і надзв. охорони оголошувався за рішенням Кабінету міністрів (від 1906 — Рада міністрів), яке затверджувалося імператором. Генерал-губернатори (де їх не було — губернатори та градоначальники) отримували право видання обов'язкових постанов з питань

«запобігання порушенням громадського порядку і державної безпеки». За порушення цих постанов винних могли карати арештом до З місяців або штрафом до 500 рублів. Генерал-губернатори, губернатори та градоначальники мали право забороняти будь-які (народні, громадські, навіть приватні) збори, закривати торгові та пром. заклади, а також висилати «підозрілих» і «шкідливих» осіб за межі губернії або градоначальства. Начальники місцевої поліції та жандармерії могли затримувати на строк до 2 тижнів усіх осіб, які здавалися їм підозрілими в скоєнні держ. злочинів або причетності до них, а також у належності до «протизаконних товариств». Від них залежало і видання розпоряджень щодо проведення (без санкції прокурора) обшуків у будь-яких приміщеннях і накладання арешту на будь-яке майно.

Запровадження режиму посиленої та надзв. охорони надавало генерал-губернаторам ще цілу низку додаткових повноважень. Вони могли, зокрема, створювати «особливі військово-поліцейські команди», усувати від посад чиновників усіх відомств, у т. ч. судового, а також виб. службовців станових, міських та земських установ, призупиняти вихід період, видань, закривати (на строк до 1 місяця) навч. заклади тощо.

Окр. розділ Положення містив спец, правила, які могли запроваджуватися Кабінетом міністрів у місцевостях, де не оголошувався режим посиленої та надзв. охорони. Тут також розширювалися (хоча й меншою мірою) повноваження губернаторів і керівників жандарм.-поліц. органів. За погодженням з міністрами внутр. справ і юстиції деякі крим. справи щодо цив. осіб могли передаватися на розгляд військ, суду. Положенням передбачалося адм. заслання осіб, «шкідливих для державного і громадського спокою». Питання про заслання у віддалені місцевості (на строк від 1 до 5 років) вирішувала Особлива нарада при МВС. Прийняте як «тимчасовий захід» (на 3 роки), Положення зберігало чинність до лют. 1917.

Літ.: Гессен В. М. Исключительное положение. СПб., 1908; Ярмыш А. Н. Наблюдать неотступно: Адм.-полиц. аппарат царизма и органы полит, сыска в Украине в кон. XIX - нач. XX вв. К„ 1992.

О. Н. Ярмиш.

 

Схожі за змістом слова та фрази