Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дер-дех arrow ДЕСЯТИНА
   

ДЕСЯТИНА

- 1) Десята частина доходів, яку сплачувало церкві залежне населення у феод. період у європ. країнах. У Київській Русі Д. вперше встановив київ. князь Володимир Святославич після хрещення Русі для збудування і утримання Десятинної церкви в Києві. Пізніше Д. набула характеру повсюдного феод. податку, який збирали церк. установи. В період монголо-татарського іга на Русі Д. називалася данина, яку татари стягували з населення рус. земель. У Польщі та почасти на загарбаних нею в 14-18 ст. укр. землях Д. збирали у вигляді "снопової десятини", яку часто брали поряд з заг. Д. (з зерна та ін. продуктів). Д. призначалася на утримання місц. храмів, священиків та вищого духівництва і була одним із засобів феод. експлуатації селянства. 2) Міра земельної площі в Росії, Білорусії і на Україні. Відома з кінця 15 ст. Спочатку Д. являла собою квадрат із стороною 50 сажнів, тобто 0,1 версти (звідси назва). З 1753 в Росії розмір Д. встановлено в 2400 кв. сажнів (1,0925 га). У зв'язку з декретом РНК РРФСР від 14. IX 1918 про запровадження метричної системи мір Д. поступово вийшла з ужитку.