Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow лан-лащ arrow ЛАОС
   

ЛАОС

Лаоська Народно-Демократична Республіка — держава в Пд.-Сх. Азії, у внутр. частині п-ова Індокитай. В адм. відношенні поділяється на 13 провінцій.

Державний лад. Л.— соціалістична д-ва. Глава д-ви — президент, який одночасно є головою ЦК Фронту нац. будівництва Л. Тимчасовий найвищий законодавчий орган — Верховні нар. збори (ВНЗ), які очолює президент. Глава уряду — прем'єр-міністр.

Природа. Більшу частину тер. Л. займають гори і плоскогір'я, розчленовані численними річковими долинами. Найвища вершина — г. Біа (заввишки 2820 м) на нагір'ї Траннінь у центр. частині країни. На Пд.— плато Боловен. На Зх. і Пд. Зх. країни — алювіальні низовини. Поширені карстові форми рельєфу. Поклади заліз., олов'яної, свинцево-цинкових руд та ін. кольорових і рідкісноземельних металів, вугілля, калійної солі. Клімат субекваторіальний, мусонний. Пересічна т-ра січня від +15° на Пн. до +23° на Пд., липня +29°. Пересічна річна кількість опадів у горах до 3000 мм, на плато — 1600 мм. Виділяють два сезони: сухий (листопад — квітень) і вологий (травень— жовтень). Гол. ріка — Меконг (на окремих ділянках судноплавна). Його численні притоки мають гірський характер, порожисті, повноводні. Часто бувають катастрофічні повені. Найпоширеніші гірські латеритні грунти. Бл. 60% тер. Л. вкрито тропічними лісами, переважно сухими листопадними, на Сх.— вічнозеленими вологими з цінними породами дерев. Вище 1000 м ростуть вічнозелені широколистяні ліси.

Населення. Осн. населення — лао (понад 70% ). Живуть також кхму, мео, яо та багато ін. народів — китайці, в'єтнамці, індійці, бірманці та ін. Офіц. мова — лаоська. Пересічна густота нас.— 14,8 чол. на 1 км2 (1978). Міськ. населення — 15%. Найбільші міста: В'єнтьян,Саваннакхет. Історія. Найдавніші поселення на тер. Л. виникли в період пізнього палеоліту. Протягом 1-ї пол. 1-го тис. н. е. тер. Л. входила до складу кхмерської д-ви Фунань, 7—8 ст.— д-ви Ченла Землі, 9—13 ст. — д-ви Камбуджадеша. В 6—13 ст. на тер. Л. розселилися предки сучас. лаосців. У 1353 виникла централізована лаоська д-ва Лансанг. З 1893 Л.— королівство під протекторатом Франції (з 1898 входив до Франц. Індокитаю). Народ Л. не раз виступав проти франц. панування (сел. повстання 1918— 22, масові страйки робітників 1932 —34). Під час 2-ї світової війни тер. Л. окупували япон. війська. Після капітуляції Японії Л. в результаті нар. повстання 12.X 1945 був проголошений незалежною д-вою Патет-Лао (Країна Лао) Король відмовився від влади. На поч. 1946 тер. Л. знову окупували франц. війська. В Л. було відновлено королів. владу. Нац.-визволь ний рух набув форми партизанської боротьби. 22.Х 1953 Франція була змушена визнати королівство Л. незалежною д-вою. На Женевській нараді міністрів закордонних справ 1954 незалежність Л. дістала міжнар. визнання (див. Женевські угоди 1954). В 1960 Л. встановив дипломатичні відносини з СРСР. Після держ. перевороту 9.VIII 1960 до влади прийшов уряд Суванни Фуми, який проголосив політику миру, нейтралітету і внутр згоди. Внутр. реакція, підтримана імперіалістами США, організувала збройний заколот, а потім розв'язала в Л. громадян війну В травні 1961 під тиском вимог миролюбних сил світу воєнні дії було припинено. В Женеві відкрилася міжнар. нарада 14 країн по Л., учасники якої 23.VII 1962 підписали Декларацію і Протокол до Декларації про нейтралітет Л. В 1962 було сформовано уряд нац. єдності. Але в квітні 1963 праві при активній підтримці США відновили воєнні дії в країні. Л. фактично був поділений на дві зони: одна перебувала під контролем патріотичних сил, інша — реакціонерів. У 1974 створено коаліційні органи влади. 2.XII 1975 Нац конгрес нар. представників проголосив скасування монархії і утворення Лаоської Народно-Демократичної Республіки. В Л. мирним шляхом завершилася нац.-демократична революція. Було встановлено нар.-демократичний лад. Країна приступила до будівництва основ соціалістич. суспільства. У зовн. політиці Л. дотримується політики співробітництва з соціалістич. країнами, розвитку відносин з усіма країнами, захисту миру в Пд.-Сх. Азії та в усьому світі. Між СРСР і Л. 1976 підписано договір про торгівлю, угоду про культур. і наук. співробітництво, 1977 — угоду про екон. і тех. співробітництво,1978 — угоду про екон. співробітництво. З 1955 Л.— член ООН.

Ю. І. Патлажан.

Політичні партії, профспілки. Народно-революційна партія Лаосу (НРПЛ), утворена 1955. Фронт національного будівництва Лаосу (до

1979 — Патріотичний фронт Лаосу), засн. 1956. Федерація лаоських профспілок, засн. 1964. Входить до ВФП.

Господарство. Л.— агр. країна. Багаторічне панування колонізаторів, громадян.війна і поділ країни на зони, бомбардування окремих районів амер. авіацією призвели до значного занепаду економіки. Після перемоги нац.-демократичної революції Л. став на шлях відбудови нар. г-ва. Всі землі, лісові, мінеральні й водні ресурси, банки, зовн.-торг. фірми перейшли у власність д-ви, націоналізовано ряд пром. підприємств, майно великих феодалів, прийнято рішення про кооперування с. г. на основі створення держ. г в, виробничих кооперативів і г-в взаємодопомоги (на кін 1978 налічувалося понад 700 таких г-в). Розвиваються екон. зв'язки з соціалістич. країнами. Планом екон. розвитку 1978—80 в першу чергу передбачено розширення с.-г. виробн., розвиток лісового г-ва та створення держ. сектора в пром-сті. В 1978 освоєно понад 24 тис. га цілинних земель, став до ладу діючих рял зруйнованих війною підприємств.

Сільське господарство — основа економіки Л., в ньому зайнято бл. 80% економічно активного населення. Гол. с.-г. культура — рис, під яким бл. 75% посівних площ. Виробництво рису (1979 — 900 тис. т). Вирощують також кукурудзу, сою, банани, ананаси, цитрусові, картоплю, овочі; з тех. культур — цукр. тростину, бавовник, тютюн. Експортне значення має вирощування кави й прянощів (на Пд.) та опійного маку (на Пн.). Розвинуте тваринництво. Поголів'я (тис, 1979): великої рогатої худоби — 550, свиней — 1640, розводять буйволів (1370). Щорічний вилов риби у річках бл. 5,5 тис. т. У лісах — заготівлі деревини цінних порід дерев — сандалового, чорного, розового, палісандрового, тикового та ін. (пересічно від 50 до 112 тис. м3 ділової деревини щорічно). Одержують цінні смоли й лісопродукти — бензой. гумілак та ін.

Промисловість. Для пром-сті характерні чотири сектори — держ., кооп., держ.-приватний і приватний, в яких зосереджено бл. 750 підприємств (1978). На базі значних ресурсів мінеральної сировини розвивається гірничодобувна галузь (видобувають олов'яну руду). Обробна пром-сть представлена переважно невеликими підприємствами по переробці с.-г. продукції (гол. чин. рису). Є ф-ка металовиробів, рем. майстерні, деревообр. і текст. підприємства. Розвинуті кустарні промисли (гол. чин. ткацтво). На р. Нгум — перша в країні ГЕС. За допомогою СРСР споруджено 2-у чергу Нгумськоі ГЕС, міст через р. Нен, госпіталь та ін. об'єкти. З-ць у країні немає. Довж. автошляхів — 7841 км (у т. ч. 1320 км з твердим покриттям). Осн. трансп. артерія — р. Меконг Для зовн.- торг. операцій використовують в'єтнам. мор. порти Хайфон і Дананг. Бл. 80% експорту Л. припадає на ліс і продукти лісових промислів, вивозять також концентрат олова і каву. Довозять пром. устаткування й трансп. засоби, метали, нафтопродукти, цемент, рис. Осн. торг. партнери — соціалістич. країни, зокрема СРСР, країни Пд.-Сх. Азії, Японія. Грош. одиниця — кіп визволення.

Б. П. Яценко.

Медичне обслуговування. В 1976 в Л. було 3232 лікарняні ліжка (9,8 ліжка на 10 тис. ж.), більшість яких належить д-ві; мед. допомогу подавали 46 лікарів (1 лікар на 20 тис. ж.). Лікарів готують у мед. ін-ті (В'єнтьян) і за кордоном.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. До перемоги нар. революції 1975 понад 70% дорослого населення було неписьменне. В 1978 процент неписьменних знизився до 40. З 1976 в країні відбувається реформа освіти, навчання в поч. і серед. школах проводиться лаоською мовою, створено нову держ. систему безплатної освіти. Строк навчання в поч. школі 5, у серед.— 6 (3 + 3) років. Майже всі діти охоплені поч. школою. В 1978/79 навч. р. у поч. і серед. загальноосв. школах налічувалося бл. 585 тис. учнів. Набула розвитку серед. профес.-тех. і пед. освіта. Після 1975 створено ряд нових вищих навч. закладів, у В'єнтьяні реорганізовано ун-т (засн. 1958), мед. і пед. ін-ти; у країні — 6 пед. ін-тів. Багато лаосців здобувають вищу освіту в СРСР та ін. соціалістич. країнах. Поблизу м. Луангпхабанг — держ. селекційна с.-г. станція. У В'єнтьяні — Нац б-ка, міська б-ка, б-ка ун-ту; музей нац. мистецтва та ін

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення. В 1977 в Л. виходило 2 щоденні газети: "Сіенгн

пасасон" ("Голос народу", з 1975) — офіц. орган та "В'єнчан мей" ("Новий В'єнтьян", з 1975). Інформ. агентство Каосан Патет-Лао — орган М-ва інформації. З 1951 функціонує урядова радіостанція Радіодіффюзьйон насьйо-наль Лао. Передачі ведуться лао, франц., англ., таї, кхмерською та в'єтнам, мовами. Література. Зародження л-ри припадає на кін. 14 ст. Розвиток її проходив під впливом буддистської л-ри й усної нар. творчості, що визначила нац. зміст л-ри. Класична л-ра мала етично-реліг. і повчальний характер. Героїчна поема Панкхама "Сінсай" — вершина л-ри 17 ст. З 18 ст. л-ра переживала період застою. Відродження почалося в серед. 20 ст. Твори сучас. л-ри присвячені гол. чин. історії боротьби за незалежність країни і побудові нового життя. Найвідоміші поети — Сомсі (Со Деса), Сісана Сісан, Кхамма Пхомконг, прозаїки — Тьянтхі Диансаван, Сувантхон, Кхамліанг Фолсена. Кхампхай Пхілавоні.

Л. М. Морєв.

Архітектура. На тер. Л. збереглися від 1 — поч. 2-го тис. н. е. святилища поблизу Саваннакхета (Інг-Ранг та ін.), численні монастирські комплекси — вати (Сієнг-Тхонг у м. Луангпрабаг, 1561; Фра-Кео, 1565, відбудований 1938; Сісакет, 1820, Тхат Луанг, 1586; всі — у В'єнтьяні, та ін.), в які входили різні за розмірами й формами храми-боти, б-ки, житла монахів та святилища-"тхати". Після проголошення незалежності в архітектурі використовують як сучас, так і традиційні нац. форми (готель "Лансанг", 1963. арх. Кхамфет; будинок М-ва внутр. справ, 1960-і рр., арх. Серг, обидва — у В'єнтьяні). Образотворче мистецтво. Найдавніші пам'ятки мист.— величезні "посудини" з граніту, що датуються поч. н. е., містяться на нагір'ї Траннінь. В серед. 1-го тис. н. е. в Л. поширився вплив культури кхмерів, з 14 ст,— буддизму. Серед пам'яток часів середньовіччя — кам. та бронзові статуї Будди (відомі з 14 ст.), пластика малих форм (статуетки танцівниць), орнаментальне різьблення з позолотою. Інтер'єри будинків оздоблювалися розписами. В сучас. Л. розвивається станковий живопис (Нуараонг, Вілівонг), графіка (Самнан), скульптура. Поширені різні види декор.-ужиткового мистецтва (різьблення, декоративний живопис, ткацтво, обробка металу тощо).

Музика Л. імпровізаційна, не має нотації. Розвинута культура вокального (балади мандрівних співаків, ліричні дуети закоханих) та хорового співу. До складу нац. оркестру входять інструменти: хен (складається з кількох бамбукових тростин), флейти, 2-струнна скрипка, барабани, гонги, ксилофони, кон вон (16 гонгів, змонтованих на підковоподібній рамі). З кін. 60 — поч. 70-х рр. 20 ст. до нього включають скрипки, акордеони, кларнети, великі барабани тощо. В Л. існує балет (кілька століть), малий лаоський та Нац. оркестри. Театр. Лаоський театр об'єднує танець, музику, пантоміму й драму. Його джерела — в нар. трудових і ритуальних видовищах (деякі збереглися до наших днів). На формування театру вплинув буддизм. Осн. драматургічним матеріалом для вистав були сцени з інд. епосу "Рамаяна", "Махабхарата", а також драматизація казок, легенд, реліг. історій, деякі з них кхмерського, сіамського й бірм. походження. Пересувні акторські трупи виступають просто неба. Здавна в Л. популярні тіньовий і ляльковий театри.

Літ.: Мхитарян С. А. Борьба народов Вьетнама, Лаоса и Камбоджи за национальную независимость, демократию и мир. М., 1954: Михеев Ю. Я. Американцы в Индокитае. М., 1972: Кобелев Е. В., Коваленко И. И. Торжество правого дела народов Индокитая. М., 1975; Кожевников В. А. Очерки новейшей истории Лаоса. М., 1979; Иоанесян С. И. Проблемы социально-экономического развития Лаосской Народно-Демократической Республики. "Народы Азии и Африки", 1978, № 2; Кобелев Е. В. Лаосская Народно-Демократическая Республика. М., 1978; Михеев Ю. Я. Лаос на пути строительства социализма. М., 1978; Современная Азия. Справочник. М., 1977.

Лаос - leksika.com.uaЛаос - leksika.com.uaЛаос - leksika.com.uaЛаос - leksika.com.uaЛаос - leksika.com.ua

Лаос - leksika.com.uaЛаос - leksika.com.ua

Лаос - leksika.com.uaЛаос - leksika.com.uaЛаос - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази