Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СТОЛИЦЯ
   

СТОЛИЦЯ

— 1) місто, яке є політ, та адм. центром держави; 2) конст.-прав. інститут. С. має характер політ, і адм. центру насамперед тому, що в ній зосереджуються усі вищі органи д-ви. Цим зумовлюється розташування у С. дип. представництв ін. держав. У С. з об'єктивних причин відбуваються важливі сусп.-політ, події, тому тут розміщені центр, (керівні) органи багатьох політ, партій і громад, орг-цій. Іноді С. набуває значення т. з. мегаполіса. Зумовлені цим екон., демогр. та ін. диспропорції призводять до перенесення С. до ін. міста або навіть побудови нової (Бразилія, Кот-дІвуар, Нігерія). Перенесення С. може спричинятися заходами щодо інтеграції території та нас. д-ви (Казахстан). Визнання за конкр. містом ролі й статусу С. має історичну традицію. У минулому цю роль нерідко виконували поселення, що за Середньовіччя були центром домену (спадкового зем. володіння) феодала, зусиллями якого створювалася централіз. д-ва. За ін. умов вирішальне значення для локалізації С. мали різні характеристики відповід. поселення: місце істор. події нац. масштабу, центр кол. колон, управління, геогр. координати тощо. Традиційність ролі певного міста як політ, і адм. центру зумовила те, що в більшості сучасних країн про С. на конст. рівні не йдеться. С. виокремлені в системі адм.-тер. устрою (поділу) д-ви і, по суті, завжди є його особливими одиницями. Така особливість насамперед полягає у тому, що порівняно з ін. адм.-тер. одиницями в них по-іншому організоване місц. самоврядування і визначені його відносини з центр, владою. Так, ч. 2 ст. 140 Конституції України передбачає, що особливості здійснення місц. самоврядування у Києві визначаються окр. законом. Нерідко С. поєднують статус окремої адм.-тер. одиниці (поселення) зі статусом адм. центру регіону, що є також відповід. одиницею. В ін. випадках С. у цілому зрівнюються за статусом з адм.-тер. одиницями найвищого (регіонального) рівня з визнанням за ними особливостей в організації публіч. владарювання. Іноді С. є центром округу, виділеного в єдиній території унітарної д-ви (Колумбія, Парагвай, Перу, Чилі тощо). Такий столич. округ стає, власне, спец, одиницею, відмінною від регіонів як складових системи адм.-тер. устрою д-ви.

Ін. характер мають столичні округи (столичні території, або федер. округи), які існують у складі багатьох федерат, держав. Не будучи за формою членами федерації, вони є суб'єктами держ. владарювання на федер. рівні, хоча в дещо обмеженому обсязі. Утворення таких округів зумовлене роллю С. як політ, й адм. центру федерації і відображає юрид. рівність її членів. У деяких федерат, д-вах С. мають статус не тільки адм.-тер. одиниці, а й члена федерації (Австрія, Росія, ФРН). Утворювані тут органи характеризуються подвійною природою: вони виконують функції як власне держ. влади на рівні відповід. члена федерації, так і місц. самоврядування на рівні столич. міста як муніцип. утворення. Характер С. як конст.-прав. інституту виявляється передусім у закріпленні її статусу в осн. законі. Здебільшого таке закріплення обмежується іменуванням столич. міста. Іноді до цієї констатації додається вказівка, що статус С. визначається законом. Конституцією України встановлено, що «столицею України є місто Київ» (ч. 7 ст. 20). Водночас передбачено, що Київ має спец, статус, який визначається законом (ч. З ст. 133). У Казахстані конституційно застережено, що законом визначається не тільки статус С, а й її місцезнаходження. В Румунії водночас з іменуванням С. визначено рівень відповідної адм.-тер. одиниці, а в Хорватії за С. визнано статус особливої та єдиної адм.-тер. одиниці, організація якої має врегулюватися законом. Майже винятком є ст. 17 конституції Литви, за якою м. Вільнюс характеризується як «багатовікова історична столиця» цієї д-ви. В осн. законах деяких країн поіменована С. прямо визначається місцем розташування вищих органів д-ви (Австрія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монголія). В ін. випадках С. у конституціях не номінується, але визначається опосередковано — вказівкою на місце проведення засідань парламенту або розташування ін. вищих органів (Єгипет, Ісландія, Латвія, Туніс, ПАР). В Австрії передбачено, що на період надзв. обставин місцеперебування вищих органів федерації може бути перенесене, що не заперечує збереження за Віднем статусу С. З ін. боку, в Йорданії конституційно припускається можливість перенесення самої С. на основі закону. В Україні зміст конст.-прав. інституту С. деталізовано Законом «Про столицю України — місто-герой Київ» (1999). У його ст. 1 встановлено, що Київ як С. є політ, та адм. центром д-ви; місцем розташування резиденції глави д-ви — Президента України, ВР України, КМ України, КС України, ВС України, центр, органів держ. влади; духовним, культур., істор., наук.-осв. центром України; місцем розташування дип. представництв іноз. держав та міжнар. організацій в Україні. Закон визначає статус С, особливості здійснення у ній викон. влади та місц. самоврядування.

Літ.: Конституции государств Европы, т. 1-3. М., 2001.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази