Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow монол-морс arrow МОНОРЕЙКОВА ДОРОГА
   

МОНОРЕЙКОВА ДОРОГА

— підйомно-транспортна споруда з однією рейкою-балкою (монорейкою), по якій переміщуються пасажирські вагони або вантажні вагонетки. Розрізняють М. д. навісні й підвісні (див. Підвісна дорога); з рейкою-балкою на естакаді або на окремих масивних опорах. У навісних М. д. (мал.) рухомий склад (переважно моторні вагони з причепами або без них), спираючись на ходові візки, рухається над рейкою-балкою. У підвісних М. д. підвішений до ходових візків рухомий склад переміщується під рейкою-балкою (колію таких М. д. роблять закритою — всередині порожнистої несучої балки — або відкритою). Місткість вагонів — 60—120 чоловік, швидкість руху — переважно до 100 км/год. Вантажопідйомність вагонеток— 0,5—2, іноді 5 т, швидкість їхнього руху — 2— 4 км/год. М. д.— засіб позавуличного міського транспорту, приміського і промислового транспорту. Відзначається безпекою руху, високою енерг. економічністю, відносно низькою металоємністю, незалежністю траси від рельєфу й умов планування вуличної мережі. Застосування М. д. доцільне для трансп. зв'язку великих міст з аеропортами, містами-супутниками, місцями відпочинку тощо. Перспективними є високошвидкісні (швидкість руху вагонів до 500 км/год) пасажирські М. д. на повітр. подушці або з магн. підвіскою. М. д. діють у м. Вупперталі (ФРН, 13 км, 1902), Токіо (до аеропорту Ханеда, 15 км, 1964). їх зводять у парках, на виставках тощо.

Я. В. Хом'як.

Монорейкова дорога - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази