Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШЕРШЕНЕВИЧ
   

ШЕРШЕНЕВИЧ

Гавриїл (Габрієль) Феліксович [1(13).І 1863, Херсон, губ. - 31.VIII 1912, Москва] — рос. правознавець, доктор права і професор з 1892. Закін. 1885 юрид. ф-т Казан, ун-ту і був залишений на каф. торг, права для підготовки до професор, звання. Від липня 1888 працював у цьому ун-ті: приват-доцент, а з 1892 (після захисту докт. дис. з цив. права) — екстраординарний, з лютого 1895 — ординар, професор каф. торг, права; від серпня 1896 — професор каф. цив. права і судочинства. 1906 запрошений до Моск. ун-ту, де керував каф. торг, права. Як актив, член кадет, партії був обраний депутатом

Шершеневич Гавриїл (Габрієль) Феліксович - leksika.com.ua

1-ї Держ. думи, а після її розгону за підписання Виборзької відозви опинився у в'язниці. Після звільнення продовжував працювати у Моск. ун-ті. 1911 разом з кількома ін. професорами демонстративно залишив кафедру на знак протесту проти антидем. рішень м-ва нар. освіти. Згодом викладав юрид. дисципліни в Моск. комерційному ін-ті та Моск. народному ун-ті ім. А. Л. Шанявського.

Ш. — автор багатьох наук, праць: «Система торговельної діяльності. Критика основних понять торговельного права», «Курс торговельного права» (обидві — 1888), «Конкурсне право» (1890), «Авторське право на літературні твори» (1891), «Наука цивільного права в Росії» (1893), «Підручник цивільного російського права» (1894), «Визначення поняття про право» (1896), «Про порядок набуття вчених ступенів» (1897), «Про відчуття законності» (1898), «Підручник торговельного права» (1899), «Курс цивільного права» (т. 1—2, 1901—02), «Про застосування норм права» (1903), «Історія філософії права» (1907), «Загальна теорія права» (в. 1—4, 1910— 12), «Філософія права», «Загальне вчення про право і державу» (обидві — 1911) та ін.

Вчений зробив значний внесок у розробку заг. і окр. проблем цив. права. Він був представником юридичного позитивізму. Будь-яка норма права для Ш. — це наказ, «витвір держави», яка сама цим правом не пов'язана, не є об'єктом права, будучи інституцією не правовою, а суто соціологічною: «державна влада не підпорядкована праву, бо вимога, звернена до самого себе під загрозою, не має ніякого значення». Держ. влада є джерелом права, з якого, «чіпляючись одна за одну», випливають норми права, що виконуються об'єктами права під впливом почуття страху чи віри. На зміну філософії природ, права, за переконанням НІ., повинна прийти філософія позит. права.

Літ.: Мироненко О. М. Від «праведного автономізму» до виникнення ідеї конст. суду (межа XIX—XX ст.). «Вісник КС України», 2001, № 5; 2001, № 6.

О. М. Мироненко.