Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow санс-свал arrow САУДІВСЬКА АРАВІЯ
   

САУДІВСЬКА АРАВІЯ

Королівство Саудівська Аравія — держава на Пд. Зх. Азії. Займає більшу частину Аравійського півострова. На Пд. Зх. омивається водами Червоного м., на Пн. Сх.— Перської зат. Індійського ок. В адм. відношенні поділяється на 4 провінції.

Державний лад. С. А.— абсолютна теократична монархія. Глава д-ви — король, він же глава уряду, верховний головнокомандуючий і духовний глава країни.

Природа. Берегова лінія мало розчленована, береги переважно низькі, піщані. Більшу частину тер. С. А. займає плоскогір'я заввишки від 200—300 м на Сх. до 1000— 1300 м на Зх. Великі площі у внутр. районах зайняті переважно піщаними пустелями (Великий Нефуд, Малий Нефуд, Дехна, Рубель-Халі). Поширені кам'янисті пустелі (хамади) та лавові поля. Вздовж Перської зат.— низовина Ель-Хаса. На Пд. Зх., вздовж узбережжя Червоного м., простягаються гори Хіджаз та Асір (вис. понад 3000 м), до яких прилягає узбережна низовина Тіхама. Надра країни багаті на нафту, природний газ, залізну та мідну руди. Є поклади золота, срібла, руд хрому, свинцю, нікелю, цинку, фосфоритів, буд. матеріалів тощо. Клімат на Пн. субтропічний, на Пд. тропічний, в усіх частинах дуже жаркий, посушливий. Пересічна т-ра липня в Ер-Ріяді + 33°, січня — бл. +14°. Влітку на Пд. т-ра підвищується до +54°. Опадів повсюдно випадає менше за 100 мм, лише в горах до 400 мм на рік. Часто бувають піщані бурі. Постійних річок немає, поширені ваді. Осн. джерело водопостачання — підземні води. Переважає пустельна та напівпустельна рослинність на примітивних пустельних грунтах (на великих площах ґрунтовий покрив відсутній). В оазисах ростуть фінікові пальми, цитрусові, банани, зернові та овочеві культури.

Населення. Переважну більшість населення становлять араби; живуть також вихідці з Пакистану, Індії та ін. Держ. мова — арабська. Пересічна густота нас.— 4 чол. на 1 км2 (1982, оцінка). Міське населення — 15%. Найбільші міста: Ер-Ріяд, Джідда, Мекка, Meдiнa.

Історія. Тер. сучас. С. А. з давніх часів (2-е тис. до н. е.) була заселена кочовими скотарськими араб. племенами. В 7 ст. в зх. частині тер. С. А.— Хіджазі виник іслам і утворилася мусульм. теократична д-ва — араб. Халіфат. У 7—8 ст. більша частина тер. С. А. входила до халіфату Омейядів, у 8—9 ст.— Аббасидів. Хіджаз перебував у васальній залежності від Фатимідів, потім Айюбідів, з серед. 13 до поч. 16 ст.-— мамлюків. На поч. 16 ст. Османська імперія поширила свою владу на Хіджаз. У Неджді, який залишався самостійним еміратом, у 18 ст. зародилася реліг. течія ваххабізм. Правитель Неджду Мухаммед ібн-Сауд 1745 почав боротьбу за об'єднання Аравії під прапором ваххабізму. Протягом 18 — поч. 19 ст. більшу частину Аравії було об'єднано ваххабі-тами у феод. д-ву Саудидів. У 1811 —18 більшу частину Аравії загарбали єгип. війська. Д-ву Саудидів було розчленовано. Саудиди 1821—38 і 1843—65 відновлювали свою владу над Недждом. У 2-й пол. 19 ст. ваххабітську д-ву загарбали правителі князівства Шаммар (Пн. Аравія) — Рашідиди. В 1902 емір Неджду А6дул Азід ібн Сауд завдав поразки Рашідидам і відновив ваххабітський емірат, 1926 проголосив себе королем "Хіджазу, Неджду і приєднаних областей" (офіційно визнаний 1927). У 1926 країна встановила дипломатичні відносини з СРСР. Ібн Сауд провів ряд реформ по зміцненню і централізації держави. З 1932 країна має сучас. назву. В 1934 в результаті війни з Йєменом С. А. приєднала Асір, Джізан і частину Наджрану. В 2-й світовій війні С. А. участі не брала, проте розірвала дипломатичні відносини з Німеччиною (1941), Італією (1942). З 40-х pp. в С. А. посилився вплив США. В 1944—46 у Дахрані було збудовано амер. військ.-повітр. базу. До 1972 видобування нафти здійснювала американська нафтова компанія АРАМКО. Період правління Сауда (1953—64) ознаменувався жорстокими репресіями проти демократичних сил. За правління Фейсала (1964—75) було модернізовано держ. апарат, зміцнено королівську владу. Фей-сал прагнув активно розвивати нац. економіку шляхом співробітництва з зх. д-вами. Після вбивства Фейсала (1975) королем С. А. став його брат Халед ібн аль-Азіз ас-Сауд. Після його смерті 1982 королем проголошений його брат Фахд ібн Абдель Азіз ас-Сауд. Внутрішня політика правлячої родини спрямована гол. чин. на збереження монархічного ладу і старих реліг. суннітських обрядів. Незважаючи на жорстоке переслідування всіх прогресивних сил, останнім часом у країні посилюється рух громадськості, гол. чин. військових та інтелігенції, за демократизацію життя та ослаблення зв'язків правлячих верств з амер. імперіалізмом. С. А., маючи величезні нафт. і фінанс. ресурси, відіграє велику роль у міжнар. і араб. політиці. Своїм офіц. зовнішньополіт. курсом уряд С. А. з 1958 проголосив політику "позитивного нейтралітету". Насправді С. А. не раз виступала проводирем політики великих імперіалістичних д-в на Араб. Сході, в районі Червоного м. і Перської затоки. Дотримуючись позицій арабського націоналізму, С. А. виділяє фінансові кошти деяким арабським державам — жертвам ізраїльської агресії — і окремим палестинським орг-ціям, прагнучи в той же час протиставити їх Організації визволення Палестини і прогресивним силам в араб. світі. С. А. виступила на підтримку законних прав араб. народу Палестини, засудила сепаратний "мирний" договір Єгипту з Ізраїлем, а потім розірвала з Єгиптом дипломатичні відносини. У відносинах з араб. та ін. мусульм. д-вами С. А. прагне до співробітництва на реліг.-ісламській основі (з цією метою надає допомогу багатьом д-вам). З 1945 С. А.— член ООН. С. А.— член Ліги арабських держав, Організації арабських країн — експортерів нафти, ОПЕК.

Діяльність політ. партій і профспілок заборонено. Нелегально діють орг-ції нац.-патріотичних сил, у т. ч. компартія.

Г. Г. Зибіна.

Господарство. Основа економіки С. А.— видобування нафти (1981 — 438,6 млн. т, 1-е місце в капіталістичному світі) та газу. Нафта дає понад 87% вартості валового внутр. продукту і бл. 90% держ. прибутків. Значну частину прибутків С. А. витрачає на озброєння, інвестує в пром-сть розвинутих капіталістичних країн і надає у вигляді кредитів та допомоги ін. арабським країнам. Поряд з цим в економіці С. А. велику роль відіграють іноз. компанії, зокрема США, що користуються великими пільгами. Рівень життя трудящих мас залишається низький, 1981 інфляція становила 5,1%. Більшу частину нафти (бл. 98% ) та газу з 1979 видобуває Нац. нафтова компанія. Частину нафти переробляють на нафтопереробних з-дах у Джідді, Ер-Ріяді, Рас-Таннурі та ін. (заг. потужність їх — 32,3 млн. т нафти на рік). Розробляють також поклади заліз. та мідної руд, золота, гіпсу, кам. солі, глини. Підприємства сталепрокатної, автоскладальної, суднобудівної, цем., скляної галузей; по виробн. електрокабелю, автомоб. акумуляторів, хім. добрив, сірки, мастил, цегли, виробів з алюмінію, пластмаси, паперу та ін. Традиційно розвинуті текст., шкіряна, швейна, харч. пром-сть, ремесла та кустарні промисли (ювелірні виробн. гончарство, сувеніри та вироби для паломників тощо). В 1980—81 вироблено 6,2 млрд. кВт · год електроенергії. Потужність установок по опрісненню мор. води — 49,6 млн. галонів у день. Гол. пром. центри— Ер-Ріяд, Джідда, Рас-Таннура. У с. г. зайнято близько 55% самодіяльного населення. Характерне існування великого землеволодіння й дрібного землекористування. На селі зберігаються феод. відносини і пережитки родового ладу. Частина землі належить іноз. монополіям. С. г. задовольняє потреби країни в продовольстві лише на 25%. Гол. прод. культури (збір, тис. т, 1980/81): фініки — 291,6, пшениця — 152,3, ячмінь — 16,2, сорго — 189,6. Вирощують також кукурудзу, рис, каву, цитрусові, лавзонію (чагарник, з якого виробляють хну); з технічних — єгип. люцерну. Розвинуте кочове скотарство. Поголів'я (млн., 1980): великої рогатої худоби — 307,2, овець — 3171,4, кіз—2172,6, верблюдів — 109,2. Рибальство. Довж. (тис. км. 1981): з-ць — 0,72, асфальтованих автошляхів — 22,1, нафтопроводів — 3,3. Тоннаж мор. торг. флоту (млн. т) — 2,8, у т. ч. танкерного — 2,2. Осн. мор. порти — Джідда, Даймам, Рас-Таннура (найбільший у світі нафт. порт). У Ер-Ріяді та Дахрані — міжнар. аеропорти. З С. А. вивозять сиру нафту (98% вартості експорту), нафтопродукти та зріджений газ, шкіри, вовну, фініки, хну; довозять машини і устаткування, трансп. засоби, буд. матеріали, товари широкого вжитку, продовольство. Гол. торг. партнери — США, Японія, країни Зх. Європи, Кувейт, Сірія, Йорданія. В 1981 С. А. відвідало 879,4 тис. іноз. паломників. Грош. одиниця —Саудівський ріал. 3,32 Саудівського ріала = 1 дол. США (січень 1982).

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, 1975 в країні було 10 465 лікарняних ліжок (11,7 ліжка на 10 тис. ж.), більшість яких належить д-ві. Мед. допомогу 1975 подавали 3610 лікарів, 195 зубних лікарів, працювали 403 фармацевти. Лікарів і фармацевтів готують в ун-ті в Ер-Ріяді. Освіта. В 70-х рр. понад 80% дорослого населення було неписьменним. Закони про обов'язкове навчання не виконуються. Школу не відвідують діти кочовиків і частина дівчат. Навчання хлопчиків і дівчат роздільне. Початкова школа — 6-річна (приймаються діти з 6 років), середня — також 6-річна (3 + 3). В 1977/78 навч. р. у поч. школах налічувалося 753 тис. учнів, у середніх — 265,3 тис, у системі профес.-тех. підготовки — понад 4,5 тис, у системі підготовки вчителів для поч. шкіл — понад 9,3 тис, у вищих навч. закладах — 43,9 тис. студентів. У країні 7 ун-тів, ряд ін-тів і коледжів: Ун-т в Ер-Ріяді (засн. 1957), Ісламський у Медіні (засн. 1961), Ун-т ім. короля Абд аль-Азіза в Джідді (засн. 1967), Ісламський ім. Мухаммеда ібн-Сауда в Ер-Ріяді (засн. 1974), Ун-т нафти й мінералів у Дахрані (засн. 1975), Ун-т ім. короля Фейсала в Даммамі (засн. 1975—76), Ун-т у Мецці (засн. 1979), Ін-т релігійного навчання з філіалами в ряді міст. Виший технологічний ін-т, Коледж араб. мови — в Ер-Ріяді та ін. Нац. б-ка (засн. 1968), б-ка ун-ту, Саудівська б-ка, усі — в Ер-Ріяді, б-ка Ісламського ун-ту в Медіні, б-ка в Мецці, б-ки при ін. ун-тах. Музей археології та етнографії в Ер-Ріяді (засн. 1978).

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В С. А. 1980 видавалося 10 щоденних газет заг. тиражем понад 120 тис. примірників і бл. 20 ін. періодичних видань. Осн. газети: щоденні — "Аль-Медіна аль-Му-наввара" ("Осяйна Медіна", з 1937), "Аль-Біляд" ("Країна", з 1934),"Ан-Надва"("Клуб", з 1958), "Ер-Ріяд" ("Ер-Ріяд", з 1959); щотижнева — "Аль-Яум" ("День", з 1958). Щомісячний літ. журн. "Аль-Манхал" ("Вулик", з 1937). Інформ. агентство Сауді Пресс Ейдженсі засн. 1970. Радіомовлення — з 1948. Є 4 радіостанції, передачі ведуться араб., англ., урду, індонез., перс, франц., тур., сомалійською, суахілі мовами. Телебачення — з 1965.

Література. На тер. сучас. С. А. становлення давньої і середньовічної л-ри відбувалося в руслі загальноараб. культури (див. Арабська культура, розділ Література). Тут ще в доісламські часи набула розвитку бедуїнська поезія, що відбивала родоплемінний спосіб життя; в 5—7 ст.— любовна міська і бедуїнська лірика (Імру-уль-Кайс, Омар ібн-Абі Рабіа). В 7 ст. з'явилися перші прозові твори — Коран та хадиси — перекази про Мухаммеда. Після утворення Халіфату центри араб. культури змістилися і розвиток л-ри С. А. загальмувався. Вона представлена в основному нар. поезією. Починаючи з 20-х рр. 20 ст. під впливом л-ри сусідніх араб. країн в л-рі С. А. з'являється романтичний напрям. Його зачинателі — Мухаммед Сурур ас-Саббан, Мухаммед Хасан Авва д; представники — Хусейн Сір-хан, Мухаммед Хасан Фікі, Мухаммед Саліх аль-Мусаллам та ін. Після 2-ї світової війни зміцнюється реалістичний напрям. Серед поетів відзначаються Ахмед Абд аль-Гафур Аттар, Абд ар-Рахман аль-Маджїд аль-Мансур, Хасан Абдаллах аль-Кураші, серед прозаїків — Юсуф бен аш-Шейх Якуб, Абд ас-Салям Хашім Хафіз, Хамід Даманхурі, Ібрагім Насір. Розвивається літ. критика.

Ю. М. Кочубей.

Архітектура і мистецтво. На тер. С. А. з 2 ст. до н. е.— 1 ст. збереглися руїни міст набатеїв на Пн. Хіджаза з прямокутними в плані святилищами та скельними гробницями з зубчастими завершеннями фасадів; пам'ятки середньовічної араб. архітектури [мечеті Бейт-Уллах у Мецці з старод. святилищем Кааба в центрі, в сучас. вигляді 1570, та Велика мечеть (Харам) у Медіні, засн. 656, в сучас. вигляді 1853—54]. Нар. житло з глини та сирцю: багатоповерхові баштові будинки в Джідді та Медіні, будинки з рядами шиферних карнизів у Абсі. З 50-х рр. 20 ст. у столиці Ер-Ріяді та ін. містах споруджують сучас. будівлі (Конференц-центр з готелем в Ер-Ріяді, 1974, арх. Т. Даннат).

Найдавніші пам'ятки на території С. А.— фрагменти кам'яних статуй з узагальненими грубими рисами облич і рельєфи з каменю з зображенням тварин (7—2 ст. до н. е., Ель-Ула, Мадаїн-Саліх). У містах сучас. С. А. виготовляють срібні й золоті прикраси, сувеніри для паломників (Хіджаз) розвинута золотошвей-на справа (провінція Ель-Хаса). Намети бедуїнів оздоблюють яскравими смугастими завісками з вовни, начиння — нескладним орнаментом; поширене виготовлення виробів з шкіри. В музиці С. А. збереглися архаїчні риси (напр., побутує аль хада — вокальна декламація погоничів верблюдів); вона грунтується на традиціях бедуїнських племен та ісламської культової музики (речитація Корану тощо). Поширена і міська музика, що бере початок від араб. муз. культури (вокальні жанри — касида, муашах, інструм. стилі — гра на смичковому ребабі, струнному уді, іноді з акомпанементом ударних).

Т. X. Стпародуб(образотворче мистецтво),

Дж. К. Михайлов (музика).

Літ.: Саудовская Аравия. Справочник. М., 1980;

Яковлев А. И. Саудовская Аравия и Запад. М., 1982.

Саудівська аравія - leksika.com.uaСаудівська аравія - leksika.com.uaСаудівська аравія - leksika.com.uaСаудівська аравія - leksika.com.uaСаудівська аравія - leksika.com.uaСаудівська аравія - leksika.com.uaСаудівська аравія - leksika.com.ua

Саудівська аравія - leksika.com.uaСаудівська аравія - leksika.com.uaСаудівська аравія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази