Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РОЗГОЛОШЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ
   

РОЗГОЛОШЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ

— злочин, пов'язаний з розголошенням відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням служб, обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства. Відповідальність за нього передбачена ст. 328 КК України. Об'єктом злочину є врегульовані зак-вом відносини з приводу дотримання режиму секретності інформації, визнаної держ. таємницею. Предмет злочину — відомості, що становлять держ. таємницю. Під Р. д. т. слід розуміти діяння (дію або бездіяльність) особи, внаслідок чого секр. інформація (держ. таємниця), яка їй довірена або стала відома у зв'язку з виконанням служб, обов'язків, була сприйнята хоча б однією сторонньою особою. Розголошення може бути вчинене: в усній формі (публіч. виступі, під час розмови в присутності сторонніх осіб, у громад, тр-ті тощо); у письм. формі (напр., у відкритих публікаціях, листуванні); у наочно-демонстративній формі (передавання стороннім особам для друку, ознайомлення чи ін. використання носіїв секр. інформації). Р. д. т. можливе також із застосуванням тех. засобів передачі та обробки інформації (незахищених каналів зв'язку) — радіо, телеграфу, телефону, комп'ютерів та комп'ютерних мереж, копіювально-розмножувальної техніки, телебачення тощо. Злочин вважається закінченим від моменту, коли хоча б одна стороння особа була ознайомлена із змістом інформації, що становить держ. таємницю. Під сторонньою особою слід розуміти гр-н, котрі не належать до кола осіб, яким держ. таємниця довірена або стала відома у зв'язку з виконанням служб, обов'язків і яким винний не мав права довіряти такі відомості. До сторонніх осіб належать усі гр-ни, що не мають допуску до секр. інформації, а також ті, кому за наявності заг. допуску такі відомості не були доступні у зв'язку з виконанням певних служб, обов'язків. Не є злочином Р. д. т. після закінчення строку засекречування інформації. Злочин може вчинятися як умисно, так і з необережності. Мотив на кваліфікацію Р. д. т. не впливає.

Р. д. т. слід відрізняти від держ. зради у формі шпигунства, коли передавання секр. інформації пов'язане з наявністю іноз. адресата і бажанням особи, щоб такі відомості стали надбанням іноз. д-ви, іноз. організації або їхніх представників. Суб'єктом Р. д. т. може бути особа, якій відомості, що становлять держ. таємницю, були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням служб, обов'язків (спец, суб'єкт). Особами, яким ці відомості не довірені, але стали відомі у зв'язку з виконанням служб, обов'язків, є ті гр-ни, котрі мають (чи мали) допуск до держ. таємниці, але не мають доступу до конкр. секр. інформації. Гр-ни, яким випадково стала відома інформація, що є держ. таємницею, і які потім її розголосили, а також гр-ни, котрі розголосили зазначену інформацію, але до неї не мали доступу у встановленому порядку, або яка стала їм відомою не у зв'язку з виконанням служб, обов'язків, — не є суб'єктами злочину. Тяжкі наслідки Р. д. т. (ч. 2 ст. 328 КК) — це отримання такої інформації іноз. розвідкою, заподіяння значної шкоди обороноздатності чи ін. держ. інтересам тощо. За Р. д. т. санкція ч. 1 ст. 328 передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до З років або без такого. За ч. 2 ст. 328 — позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Див. також Таємна інформація.

А. А. Музика, Є. В. Лащук.

 

Схожі за змістом слова та фрази