Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОСУДНІСТЬ
   

ОСУДНІСТЬ

— псих, стан людини, коли вона в момент вчинення злочину чи адміністративного правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. О. -юрид. передумова вини і крим. чи адм. відповідальності, обов'язкова ознака суб'єкта злочину (адм. правопорушення). Лише психічно здорова людина свідомо обирає варіанти поведінки, здатна розуміти те, що чинить, і тому може бути відповідальною за свої суспільно небезпечні діяння. У зв'язку з цим щодо неї, як правило, застосовуються крим. покарання чи адм. стягнення.

О. характеризується двома критеріями — медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Мед. критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних псих, захворювань, недоліків розумового розвитку. Юрид. критерій О. полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх дій та здатності керувати ними. Останній з указаних критеріїв покладено в основу поняття О., зафіксованого у ст. 19 КК України. Існує презумпція псих, здоров'я: кожна особа вважається такою, яка не має псих, розладу, доки наявність його не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених, зокрема, Законом України «Про психіатричну допомогу» (2000). Якщо виникає сумнів з цього приводу, органи досуд. розслідування чи суд призначають експертизу судово-психіатричну. Причому особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише щодо діяння, яке їй інкримінується. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані О., але до постановлення вироку захворіла на псих, хворобу, що позбавило її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, після одужання вона може підлягати покаранню (ч. З ст. 19 КК).

Стан О. протилежний змістом стану неосудності, який виключає відповідальність особи, а також відрізняється від обмеженої осудності — стану, що характеризується нездатністю особи повною мірою усвідомлювати свої діяння та/або керувати ними, однак це не виключає крим. чи адміністративної відповідальності винного.

Літ.: Трахтеров В. С. Вменяемость и невменяемость в уго-лов. праве (истор. очерк). X., 1992.

А. А. Музика.

 

Схожі за змістом слова та фрази