Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАЙСТЕР
   

МАЙСТЕР

(нім. Meister, від лат. magister — начальник, учитель, керівник) — 1) Адм.-тех. керівник і безпосеред. організатор труд, процесу на певній вироб. ділянці; пед. працівник — керівник вироб. навчання у сфері проф.-тех. освіти. Відповідно до зак-ва України М. наділений широкими правами щодо організації вироб. процесу, зміцнення труд, дисципліни, участі в підвищенні кваліфікації і присвоєнні робітникам тариф, розрядів, їх матеріальному й моральному заохоченні, притягненні до дисципл. відповідальності та ін. Відповідає за виконання вироб. програми на підвідомчій дільниці, якість виготовленої продукції, додержання тех.-екон. норм, створення сприятл. умов для труд, процесу, охорону праці, одержання необхід. профес. знань і навиків молодими робітниками.

2) У Середньовіччі — дрібний, економічно самостійний виробник — ремісник (М цеховий), повноправний член ремісничого об'єднання (цеху).

3) Складова спорт, звання в Україні (М. спорту України, М. спорту України міжнар. класу — обидва з 1992; почесне звання заслужений М. спорту України — з 1997), що присвоюється спортсменам, які виконали на офіц. змаганнях встановлені для цього звання норми і вимоги. В СРСР існували звання: М. спорту СРСР (з 1935), М. спорту міжнар. класу (з 1965), почесне звання заслуженого М. спорту СРСР (з 1934).

4) Терміном «майстер» у широкому розумінні позначаються професіоналізм особи, універсальність її знань та умінь, найвища кваліфікація і майстерність у певній сфері сусп. діяльності.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази