Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow опе-орд arrow ОРГАН
   

ОРГАН

(лат. Organum, від грец. — знаряддя, інструмент) — духовий клавішний музичний інструмент. Складається з набору (до кількох тисяч) різних за розміром труб (дерев'яних і металевих), пневматичної системи, кафедри керування, в якій зосереджено мануали (ручні клавіатури), педаль (у деяких сучасних О.— 2 педалі) та різноманітні допоміжні пристрої. З кожної труби видобувається лише один звук незмінної висоти, сили й тембру. Один із первісних видів О.— гідравлос ("водяний" О.), створення якого приписують давньогрец. механікові Ктезібію (Александрія), був завезений у зх.-європ. країни з Візантії в 7 ст. О. використовували для супроводу хору в католицькому богослужінні. Особливого поширення він набув у країнах Європи в 16—18 ст. Великий внесок у розвиток органної музики зробили Дж. Фрескобальді, Г. Ф. Гендель, Й. С. Бах. Найдавніші відомості про О. на Русі належать до 11 ст. В літописах згадуються "органні гласи", "срібні органи". На Україні О. були в костьолах та поміщицьких маєтках. У рад. час органна музика виконується в концертах; у деяких консерваторіях (зокрема, Київській) відкрито органні класи. У Малому залі Київ. консерваторії, Респ. будинку органної та камерної музики (Київ) встановлено нові удосконалені О. Серед відомих рад. органістів — О. Гедіке, І. Браудо, М. Старокадомський, Н. Вандзінь; А. Котляревський (УРСР). Твори для О. писали С. Танєєв,

О. Глазунов, С. Ляпунов, О. Геліке, Д. Шостакович, А. Капп та ін.

Літ.: Браудо И. А. Об органной и клавирной музыке. Л., 1976.

Орган - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази