Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПЕТРОВСЬКИИ
   

ПЕТРОВСЬКИИ

Григорій Іванович [23.1 (4. II) 1878, Харків — 9.1 1958, Москва] — рад. держ. і парт. діяч. Навчався у початковій школі при Харків, духовній семінарії. З 11 років працював на з-дах Харкова, Катеринослава, Миколаєва, Полтави, Донбасу. Актив, учасник рев. руху, чл. РСДРП. Під час рос. революції 1905— 07 — один з керівників політ, страйків у Катеринославі, член виконкому ради роб. депутатів. Був кооптований до ЦК РСДРП. У 1912 обраний членом 4-ї Держ. думи, працював у

Петровський Г.І. - leksika.com.ua

більшов. фракції. У лист. 1914 П. заарештовано і після суду разом з ін. депутатами-більшо-виками відправлено на довічне поселення у Туруханський край. Після Лют. революції 1917 в Росії П. деякий час був комісаром Якутської області. Брав активну участь у рев. подіях у Петрограді та Катеринославі. У лист. 1917 — березні 1919 — нарком внутр. справ РСФРР. У 1919 — голова Всеукрревкому. В 1919-38-голова ВУЦВК («всеукраїнський староста»), один із співголів ЦВК СРСР; у 1937-38 П. — заступник голови Президії ВР СРСР, у 1920-38 - член Політбюро ЦК КП(б)У. В 1920—33 — голова Все-укр. Центр, комітету незамож. селян. Очолював Комітет сприяння буд-ву Дніпрогесу. Депутат ВР УРСР 1-го скликання. Керував розробкою проекту Конституції УРСР 1937. В 1938 П. було звинувачено у «втраті пильності» й відкликано до Москви. Від червня 1940 працював заступником директора по г-ву Музею революції СРСР.

Автор багатьох публікацій з питань держ. і парт, будівництва в СРСР.

Літ.: Меленевський А. Ф., Курій Г. Н. Григорій Іванович Петровський. К., 1987.

Г. Г. Демиденко.