Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
   

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО

- таємна політ, орг-ція, утв. у грудні 1845 — січні 1846 в Києві. Існувало до березня 1847. Братство (в деяких джерелах — товариство) виникло в середовищі різночинної інтелігенції, яка гуртувалася навколо Харків, та Київського ун-тів. Засновниками його були М. І. Гулак, М. І. Костомаров, В. М. Білозерський, до яких приєдналися О. В. Маркович, О. О. Навроцький, І. Я. Посяда та ін. У квітні 1846 до К.-М. б.

вступив Т. Г. Шевченко. Восени 1846 братство налічувало 12 осіб. К.-М. б. утворилось як слов'янське, до нього могли бути залучені діячі визв. руху не лише України, Білорусії, Росії, а й Польщі, Болгарії, Чехії, Сербії, Хорватії. Понад 100 чол. із цих країн підтримували зв'язок з К.-М. б. У його статуті і програмі передбачалося визволення слов'ян, народів від гніту деспотизму та здійснення корін. соціально-політ. перетворень у слов'ян, країнах. Політ, програму викладено у «Книзі буття українського народу», «Статуті Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія», працях В. М. Білозерського (зокрема, в його поясненні до статуту і записці про нар. освіту), М. І. Костомарова (записках про панславізм), М. І. Савича (про емансипацію жінок), Г. Л. Андрузького (конст. проект «Досягнення можливого ступеня рівності і свободи переважно в слов'янських землях», «Ідеал держави») та ін. Осн. завданнями К.-М. б. вважало знищення самодержавства, скасування станів, ліквідацію кріпосного права, визволення і об'єднання слов'ян, народів у федерат, республіку з парлам. ладом, з наданням кожному народові автономії, запровадження загальної освіти народів тощо. Серед членів братства не було єдиної точки зору на шляхи здійснення цих завдань. Творчість Т. Г. Шевченка згуртувала прихильників рев.-дем. поглядів, які стояли на більш

Кирило-Мефодіївське братство - leksika.com.ua

радикальних позиціях (М. І. Гулак, О. О. Навроцький та ін.). Прихильники лібер. поглядів (М. І. Костомаров, П. О. Куліш та ін.) вважали за можливе здійснення програми шляхом просвітництва і реформ. Ці позиції були своєрідним виявом двох тенденцій у визв. русі — рев.-дем. і лібер.-буржуазної. Своєю активною пропагандою ідей слов'ян, єдності та прагненням до створення загаль-нослов'ян. дем. федерації кирило-мефодіївці сприяли утвердженню патріот, свідомості слов'ян, народів. Рос. уряд визнав К.-М. б., попри його невеликий кількісний склад, небезпечним для існуючого ладу. За доносом провокатора О. М. Петрова К.-М. б. було викрито і розгромлено.

Літ.: Кирило-Мефодіївське товариство, т. 1—3. К., 1990.

І.С. Дзюбко

 

Схожі за змістом слова та фрази