Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СЛИВИЦЬКИИ
   

СЛИВИЦЬКИИ

Володимир Іванович [18.ІІ (1 .III) 1876, м. Зміїв, тепер Харків, обл. — 27.IV 1957, Харків] — укр. правознавець, професор з 1917. Закін. 1900 юрид. ф-т Харків, ун-ту із золотою медаллю. 1904 здав іспит на ступінь магістра цив. права. Відтоді працював у Харків, ун-ті: бібліограф, консультант, а з 1906 — приват-доцент, з 1917 — професор. Від 1920 — у Харків, ін-ті нар. г-ва (згодом перетворений на Ін-т рад. будівництва і права, а в 1937 — на Юрид. ін-т): професор, у 1921—22 — перший декан юрид. ф-ту, зав. кафедри цив. права (до 1936), з 1937 — зав. каф. теорії д-ви і права. У 1941-44 С. був професором Ташкент, юрид. ін-ту. Від 1944 знову в Харків, юрид. ін-ті: професор, зав. каф. теорії д-ви і права, з 1955 — професор каф. теорії та історії д-ви і права. У 1922—24 — юрист-консультант Раднаркому, Держплану УСРР. У 1924—29 — консультант Кодифікац. відділу Нарком'юсту УСРР. Брав участь у розробці кодексів та ін. важливих законод. актів. Був членом Опікунської ради України. Досліджував проблеми заг. теорії правовідносин, істор. типи права. Осн. праці: «Право на чесне до себе ставлення (цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну іншим недобросовісними діями)» (1915), «Трест, як організаційно-правова форма об'єднання державних промислових підприємств» (1923), «Вчення Маркса про власність» (1933), «Курс радянського господарського права» (1935).

Сливицький Володимир Іванович - leksika.com.ua

Літ.: Копєйчиков В. В., Полежай П. Т., Цвік М. В. В. І. Сливицький — видатний представник прав, науки (1876—1957 рр.). «Проблеми правознавства», 1968, в. 9.

М. В. Цвік.