Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow олео-опа arrow ОМАН
   

ОМАН

Султанат Оман — держава в пд.-сх. частині Аравійського п-ова (частина країни розташована окремо на Пн. п-ова Мусандам; О. належить о. Масіра в Аравійському м.). Омивається водами Аравійського м., Оманської зат. та Ормузької прот. Понад 90% населення — араби. Живуть також вихідці з Індії, Пакистану, Ірану та ін. Держ. мова — арабська.

Державний лад. О. — абсолютна монархія. Глава д-ви й уряду — султан.

Природа. Пн. частину країни займають Оманські гори заввишки до 3353 м (г. Шам — найвища тoчка О.). Вздовж узбережжя Оманської зат. простягається вузька низовина Ель-Батіна з численними оазисами. В центрі — сх. окраїна пустелі Руб-ель-Халі, на Пд.— плато Дофар. У надрах виявлено значні поклади нафти й природного газу, є також заліз, руда. Клімат тропічний, переважно пустельний. Пересічна т-ра червня + 32º, січня — понад + 20°. Опадів до 150 мм на рік, в гірських районах— до 500—700 мм. Річок з постійним водотоком немає, поширені ваді. Переважає пустельна рослинність, в горах — савана, листопадні ліси та луки, в оазисах — фінікова і кокосова пальми.

Історія. На узбережжі сучас. О. з 4-го тис. до н. е. існували центри посередницької торгівлі між країнами Пн. Африки, Перської затоки та Індії. В серед. 7 ст. тер. О. ввійшла до складу араб. Халіфату на правах імамату. В 2-й пол. 18 ст. О. став об'єктом боротьби між Великобританією і Францією. В кін. 18 ст. від імамату О. відокремилися Маскатський султанат (р-н м. Маската) і т. з. Піратський берег. У 2-й пол. 19 ст. вони стали англ. протекторатами Маскат і Договірний О. Англ. колонізатори при підтримці султана Маскату прагнули до загарбання імамату О. Проте після невдалої для Маскату і англ. колонізаторів війни 1913— 20 проти імамату О. Великобританія змушена була 1920 визнати його незалежність. У 1955—70 територію О. окупували англо-маскатські війська. В 1970 англійський уряд визнав незалежність султанату О. (до його складу увійшли імамат О. і султанат Маскат), поставивши на чолі його свою креатуру султана Кабуса. В той же час Великобританія підписала з О. договір, який закріпив за нею ключові позиції в економіці О Свою зовн. політику уряд Кабуса координував, крім Великобританії, також з США, шахським Іраном, Саудівською Аравією. В кін. 70-х рр. тер. О. перетворено на військ. плацдарм США на Бл. Сході. З 1965 на тер. О. ведеться нац.-визв. боротьба, метою якої є ліквідація султанського режиму і створення демократичної республіки. її очолює Нар. фронт визволення О. (до 1974 — Нар. фронт визволення Дофару). З 1971 О.— член ООН. О. входить до Ліги арабських держав.

Г. Г. Зибіна.

Господарство. О. економічно відстала країна. Завдяки великим покладам нафти з 1967 розвивається нафтодобувна пром-сть, частка якої становить понад 60% валового нац. продукту. Нафту видобуває іноз. компанія, 60% акцій належить д-ві. В 1980 видобуто 14,3 млн. т нафти, частка від її продажу становить бл. 80% бюджету О. В с. г. зайнято 80% самодіяльного населення. Панують феод. відносини. Обробляють менше 40 тис. га землі. На зрошених за допомогою підземних каналів (фаладжів) землях розвинуте оазисне землеробство. Гол. експортні культури: фінікова пальма, лимони й тютюн. Вирощують також просо, пшеницю, ячмінь, овочі, фрукти. Тваринництво кочове, має екстенсивний характер. Розводять гол. чин. кіз, овець і верблюдів. Розвинуте рибальство. Обробна пром-сть тільки починає розвиватися. Працюють з-ди труб і виробів з пластмаси, а також цементний, ф-ки по переробці фруктів, борошномельний комбінат, ТЕС. Значне кустарно-ремісниче виробн. (переробка харч. продуктів; виготовлення текст., шкіряних виробів тощо). В 1980 було вироблено 584,1 млн. кВт ∙ год електроенергії. З-ць у країні немає. Довж. (тис. км, 1980): автошляхів — 11,9, у т. ч. асфальтованих — 1,9, нафтопроводів — бл. 750 км. Поблизу м. Маската — міжнар. аеропорт Ес-Сіб. Гол. мор. порт — Матрах. З О. вивозять нафту, фініки, лимони, тютюн, рибу; довозять гол. чин. машини і устаткування, товари широкого вжитку, продовольство. Гол. торг. партнери — Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Великобританія, Японія, США. Грош. одиниця — оманський ріал. 1 ріал=0,34 дол. США (січень 1981).

Г. М. Биков.

Освіта. Переважна частина населення неписьменна (80%, 1975). У країні діє безплатна система освіти. В навч. закладах обов'язкове викладання основ мусульманської релігії. В 1978/79 навч. р. у поч. школах налічувалося 70,6 тис, у неповних середніх — 4,6 тис, у середніх — 536 учнів. Частина дітей навчається за кордоном. Профес. освіту здобувають у кількох центрах профес. навчання (найбільший у м. Руві, засн. 1968; 1978/79 навч. р.— 600 студентів). Вищих навч. закладів немає. Н.-д. робота проводиться в т. з. Директораті культур. спадщини О. (засн. 1937), Істор. асоціації О. (засн. 1971), обидва — в Маскаті, та ін. установах. Нац. музей археології і етнографії О. в Маскаті.

В. П. Лапчинська.

Літ.: Герасимов О. Г. Оман. М., 1975.

Оман - leksika.com.uaОман - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази