Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАРОДНИЙ СУД
   

НАРОДНИЙ СУД

— осн. ланка суд. системи України до 1994. Запроваджений 1918 на заміну старих судів відповідно до пост. ЦВК Рад України «Про введення народного суду на Україні» від 4(17).І 1918. Постанова передбачала негайну ліквідацію всієї суд. системи, яка залишилася після падіння Рос. імперії, і організацію дільничних Н. с. з розрахунку 1 суд на 10 000 осіб, а також пов. і міських судів по одному в кожному повіті й міст і, виділеному з повіту. До складу кожного суду входило 10 суддів, з них 2 постійних і 8 чергових. Справи розглядалися у складі 1 постійного і 4 чергових суддів.

Дільничні Н. с. розглядали справи, в яких покарання обмежувалося позбавленням волі на один рік або штрафом у 5 000 руб. та стягненням на користь потерпілої сторони майна вартістю не більше 5 000 руб. Якщо міра покарання передбачалася більшою, справа передавалася на розгляд пов. чи міськ. суду. Вироки і рішення Н. с. (дільничних, повітових і міських) були остаточними і підлягали негайному виконанню. Кожна справа при виявленні нових «істотних обставин» могла бути переглянутою тим же судом.

Декретом РНК УСРР «Про суд» від 14.ІІ 1919 було ліквідовано всі раніше діючі суди і затв. Положення про народні суди і революційні трибунали УСРР, за яким в Україні утв. дві самост. суд. системи: Н. с. і рев. трибунали. Для вирішення справ у Н. с, крім постійного нар. судді, залучалися засідателі, які обиралися у містах радами депутатів, а в повітах — виконкомами. Народному судді з 6 нар. засідателями були підсудні справи про посягання на життя людини, зґвалтування, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або каліцтва, розбій, грабіж, підробку док-тів і грош. знаків, а також деякі ін. справи за постановою нар. судді. Народному судці з 2 нар. засідателями були підсудні решта крим. справ, а також цив. справи за постановою нар. судді. Нар. суддя одноособово вирішував усі цив. справи, крім тих, які він визнавав необхідними розглядати за участю 2 нар. засідателів. Впроваджувався касац. порядок оскарження вироків і рішень Н. с. та зберігався перегляд вироків за нововиявленими обставинами. 26.Х 1920 РНК УСРР затв. нове Положення про народні суди, за яким нар. судді повинні були мати обов'язковий стаж політ, роботи, теор. або практ. підготовку. Судді, обрані радами на місцях, затверджувалися і могли бути достроково відкликані губвиконкомами. 16.ХІІ 1922 ВУЦВК прийняв пост. «Про введення в дію Положення про судоустрій УСРР». До підсудності Н. с. було віднесено переважну більшість крим. і цив. справ. Дрібні злочини й окр. категорії цив. справ суддя розглядав одноособово. А всі ін. справи провадилися нар. суддею і 2 нар. засідателями. Відповідно до Положення про судоустрій УСРР 1922 при губ. судах були організовані труд, сесії Н. с. у складі нар. судді й 2 пост, членів, які діяли в такому самому порядку, що й Н. с. До їх підсудності належали всі цив. справи, що виникали з труд, найму, і крим. справи про злочинне порушення Кодексу законів про працю.

Після утворення Союзу РСР на 2-й сесії ЦВК СРСР 29.Х 1924 затв. Основи судоустрою Союзу РСР і союзних республік. 23.Х 1925 ВУЦВК прийняв нове Положення про судоустрій Української СРР, за яким осн. ланкою суд. системи залишався нар. суд. Н. с. поділялися по дільницях. У всіх окружних центрах і окр. містах, де визнавалося необхідним, утворювалися труд, сесії Н. с, які функціонували на правах Н. с. Прийняте 1929 нове Положення про судоустрій УСРР не внесло змін у суд. систему. За пост. ВУЦВК і РНК УСРР «Про реорганізацію місцевих установ юстиції» від 29. IX 1930 було утв. міжрайонні суди, що діяли як суди першої інстанції і як суди касац. інстанції для Н. с. З 1932 після утворення областей касац. інстанцією для Н. с. стали обл. суди. Розширено підсудність Н. с. Вони вирішували всі цив. і крим. справи, крім тих, що належали до підсудності міжрайон. судів. Вироки Н. с. у крим. справах при застосуванні покарання до 3 місяців випр.-труд. робіт і до 100 крб. штрафу та рішення у цив. справах — за позовами до 1 000 крб., крім позовів про зар. плату, аліменти і сплату кварт, плати, касац. оскарженню не підлягали і могли бути лише опротестовані прокурором у порядку нагляду. Нар. судді обиралися на з'їздах районних або міських рад. Порядок виборів нар. засідателів залишався без зміни. Списки нар. засідателів для Н. с. затверджувалися райвиконкомом. Якщо в 20-і рр. офіційно підтримувалося спрощення крим. процесу, то з серед. 30-х рр. у звичайних крим. справах, на відміну від політичних, вимагалося дотримання процес, норм. Винятки становили справи, пов'язані з порушенням вироб. дисципліни, для яких було встановлено особливі спрощені процедури. За Конституцією СРСР 1936, Конституцією УРСР 1937 і Законом про судоустрій Союзу РСР, союзних і авт. республік 1938 зберігалася існуюча суд. система. Передбачалося, що всі справи в Н. с. розглядаються колегіально — нар. суддею за участю 2 нар. засідателів, які обиралися гр-нами таєм. голосуванням строком на 3 роки. Нар. судді звітували про свою роботу перед населенням. Вироки і рішення Н. с. могли бути оскаржені в касац. порядку до обл. суду.

Під час масових репресій (1937—38) Н. с. зазнали вел. кадрових втрат. їх функції значною мірою виконували військ, (революційні) трибунали та несуд. органи. У період Вел. Вітчизн. війни, коли тер. України була окупована, Н. с. припинили свою роботу. 10.Х 1948 Президія ВР УРСР затв. Положення про вибори народних суддів УРСР, яким встановлювалося, що нар. суддею і нар. засідателем може бути кожний гр-нин, який користується виб. правом і досяг 23 років, а 30.1 1949 проведено вибори нар. суддів. У грудні 1958 ВР СРСР затв. Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік, а 30.УІ 1960 ВР УРСР прийняла Закон «Про судоустрій Української РСР». Цим законом замість дільниць Н. с. запроваджено єдиний Н. с. району чи міста, яке не має район, поділу. Нар. судді обиралися гр-нами району (міста) строком на 5 років таєм. голосуванням, а нар. засідателі — заг. зборами робітників, службовців і селян за місцем їх роботи або проживання, військовослужбовців — у військ, частинах відкритим голосуванням строком на 2 роки. З числа обраних нар. суддів у район, (міському) Н. с. виконком район, (міської) ради депутатів трудящих затверджував голову район, (міського) Н. с, який керував роботою суду. За Законом «Про судоустрій Української РСР», прийнятим ВР УРСР 5.УІ 1981, зберігалися районні (міські) Н. с. Судді Н. с. обиралися гр-нами району (міста) таєм. голосуванням у складі кількох або одного судді строком на 5 років. Нар. засідателі обиралися на зборах гр-н за місцем роботи або проживання, військовослужбовців — у військ, частинах відкритим голосуванням строком на 2,5 року. З числа обраних нар. суддів на сесії район, (міської) ради нар. депутатів затверджувався голова відповідного район, (міського) Н. с. Нар. суддею міг бути обраний кожен гр-нин УРСР, який досяг на день виборів 25 років. Судді й нар. засідателі були відповідальними перед виборцями або органами, що їх обрали, і звітували перед ними. Район, (міський) Н. с. розглядав усі адм., цив. і крим. справи, за винятком справ, віднесених законом до відання ін. судів. Крим, і цив. справи розглядалися Н. с. у складі судді й 2 нар. засідателів, адміністративні — одноособово. Нагляд за суд. діяльністю район, (міських) Н. с. здійснювали вищестоящі суди. Вироки і рішення Н. с. могли бути оскаржені в касац. порядку і переглянуті в порядку нагляду та у зв'язку з нововиявленими обставинами. Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про судоустрій Української РСР"» (1994) з назви суду виключено слово «народний» та внесено ряд істотних змін до статей, що регламентують утворення і діяльність район, (міського) суду. Відповідно до Закону «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України"» (2001) районні (міські) суди тепер називаються місцевими судами. Внесено зміни до статей, які регламентують порядок призначення (обрання) суддів до місц. суду і повноваження цього суду.

Літ.: Сусло Д. С. Історія суду Рад. України (1917—1967 рр.). К., 1968; Музиченко ГТ. П. Історія д-ви і права України. К., 2000.

В. Т. Маляренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази