Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ч arrow ЧИЛІ
   

ЧИЛІ

Республіка Чилі (Chile, Republica de Chile) — д-ва в пд.-зх. частині Південної Америки на узбережжі Тихого океану. Тер. — 756,9 тис. км2. Нас. — 15,665 млн. чол. (2003, оц.): метиси (бл. 70 %), нащадки європейців (25 %), індіанці (5 %). Столиця — м. Сантьяго. Адм.-тер. поділ — 13 регіонів. Офіційна мова — іспанська. Грошова одиниця — чилійський песо. Нац. свято — День незалежності (18 вересня). До поч. європ. колонізації на тер. Ч. існували місц. племінні утворення. Тер. сучас. Ч. була відкрита європейцями під час експедиції Ф. Магеллана в 1520. З часом юна стала колонією Іспанії на правах генерал-губернаторства у складі віце-королівства Перу. На поч. 19 ст. у Ч. активізувалася нац.-визв. б-ба. Утворена чил. патріотами Нац. урядова хунта проголосила 18.IX 1810 незалежність Ч. В 1925 була прийнята конституція Ч., яка утвердила презид. республіку. В 1938—41 при владі перебував уряд Нар. фрон ту, який проводив зем. реформу і націоналізацію підприємств. 1970 перемогу на презид. виборах отримав коаліц. лівий блок на чолі з президентом С. Альєнде. Його промарксист. соціально-екон. політика активізувала праві сили, підтримувані США. 11.IX 1973 у Ч. відбувся військ, переворот, внаслідок якого С. Альєнде загинув. До влади прийшла військ, хунта на чолі з генералом А. Піночетом, за правління якого було розпущено парламент і заборонено всі без винятку політ, партії, хоча соціально-екон. показники розвитку Ч. значно збільшилися порівняно з поперед, урядами. Нову політ, систему д-ви легалізувала конституція 1980, прийнята на плебісциті; вона закріплювала право А. Піночета бути при владі до 1989. Під впливом наростаючого невдоволення народу військ, режимом, міжнар. осуду хунта 1987 спец, декретом ввела багатопартійність, за винятком промарксист. партій. У 1988 шляхом плебісциту більшість населення висловилася проти подовження повноважень А. Піночета. 14.ХІІ 1989 на презид. виборах отримав перемогу лідер Христ.-дем. партії П. Ейлвін.

Державний герб Республіки Чилі - leksika.com.ua

Ч. — презид. унітарна республіка. Діє конституція 1980 (зі змінами і доп. 1989, 1993, 1997). Главою д-ви і уряду є президент, який обирається шляхом заг. прямих виборів на 6 років. Законод. влада належить двопалат. парламенту — Національному конгресу. Верхня палата — сенат, склад якого (49 сенаторів) оновлюється кожні 4 роки (38 обираються шляхом заг. виборів, інші — призначаються), і палати депутатів (120 депутатів), які обираються шляхом заг. прямих виборів на 5 років. Суд. влада представлена Верх, судом і Конст. трибуналом. Ч. - член ООН з 1945, ОАД з 1945, ЛАЕС з 1975 та ін. міжнар. і регіон, організацій. Дип. відносини України з Ч. встановлено 28.1 1992.

В. Л. Федоренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази