Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow гіпом-глі arrow ГЛИНКА
   

ГЛИНКА

Михайло Іванович [20.V (1.VI) 1804, с. Новоспаське, тепер Єльнинського р-ну Смоленської обл.- 3(15).ІІ 1857, Берлін, похований у Петербурзі] - російський композитор. Основоположник рос. класичної муз. школи. В 1818-22 -вчився в пансіоні при петерб. Головному пед. уч-щі. У 1837-39 -капельмейстер Придворної співацької капели. Тривалий час жив за кордоном: в Італії (1830-33), Берліні (1833-34, 1856-57), Парижі (1844-45, 1852-54), Іспанії (1845--47), Варшаві (1848, 1849-51). Знайомство з О. Пушкіним і О. Грибоєдовим, спілкування з прогресивно настроєними діячами рос. та зарубіжної л-ри і мист. сприяли творчому зростанню композитора У 1836 Глинка закінчив працювати над оперою "Іван Сусанін" (на вимогу придворних кіл була названа "Життя за царя"), яка виражала ідею захисту вітчизни від іноземних загарбників, прославляла мужність і стійкість рос. народу. За характером муз. мови, особливостями оперної драматургії твір став першою класичною нац. оперою. У 1842 в Петербурзі здійснено постановку опери Г. "Руслан і Людмила" за однойменною поемою Пушкіна. Серед симф. творів Г.- "Вальс-фантазія" (для фп., 1839; оркестрові редакції 1845, 1856), "Іспанські увертюри"-"Арагонська хота" (1845), "Ніч у Мадріді" (1848, 2-а ред. 1851), симф. фантазія "Камаринська" (1848). Оперна і симф. творчість заклала основу й накреслила шляхи дальшого розвитку рос. муз. мистецтва. Нову епоху відкрив Г. і в історії вокальної музики (бл. 80 творів для голосу, вокальні ансамблі, етюди, вправи, хори). Автор відомих романсів на вірші Пушкіна ("Красуне, не співай...", "Я мить чудову пам'ятаю"), Баратинського ("Не спокушай"), Кукольника ("Сумнів"), Жуковського та ін, Г. належать також камерно-інструм. ансамблі (у т. ч. 2 струнних квартети, Патетичне тріо для фп., кларнета і фагота, 1832). Г добре знав Україну, її культуру. "Малоросія - обітована земля мого серця" - писав він. Відвідав Україну 1823 (Харків) і 1838 (Харківщина, Полтавщина, Чернігівщина, Київщина) з метою добору співаків до Придворної співацької капели. В селі Качанівці на Чернігівщині зустрівся з М Маркевичем, з яким вчився в пансіоні, познайомився з художником В. Штернбергом, з укр. поетом B. Забілою (на його вірші написав пісні "Гуде вітер вельми в полі" та "Не щебечи, соловейко"), В Качанівці написав перші частини опери "Руслан і Людмила". Тоді ж зустрів і запросив до Петербурга

C. Гулака-Артемовського, особисто керував його муз. заняттями (Гулак-Артемовський поряд з Й. Петровим виконував партію Руслана на сцені петерб. Великого театру). В 1852 почав працювати над програмною симфонією "Тарас Бульба" (за однойменним твором М. Гоголя), для якої використовував мелодії укр. нар. пісень (твір не було закінчено, а ескізи до нього не збереглися). Г. був знайомий з Шевченком. Композитор і поет зустрічалися в Петербурзі в З0- 40-х pp. у Н. Кукольника, О. Струговшикова. М. Маркевича. Шевченкс ("Що, пітан пертких ри опер 1949 СРСІ Тв.: 1-Літ.: Стасс М. М. И коченко високо цінував творчість Г. ("Щоденник", "Музикант", "Капітанша"). Твори Г. постійно в репертуарі укр. митців і виконавських колективів. Постановка опери "Іван Сусанін" у Київ. театрі опери та балету ім. Т. Г. Шевченка 1949 удостоєна Держ. премії СРСР.

Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1-2. М., 1973 - 75.

Літ.: Асафьев Б. Глинка. М., 1950; Стасов В. В. Избранные статьи о М. И. Глинке. М., 1.955; Фрид Р. 3. М. И. Глинка. М. -Л., 1973; Грінченко М. О. Українська тематика у творчості М. Глінки. В кн.: Грінченко М. О. Вибране. К., 1959.

М. М. Гордійчук.

Глинка

 

Схожі за змістом слова та фрази