Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Енциклопедичний словник-довідник з туризму arrow м arrow МОСКВА
   

МОСКВА

- столиця Російської Федерації, суб'єкт Федерації, місто-герой, центр Московської обл. Розташована в межиріччі Оки і Волги, на р. Москва. Вперше згадується в літописі 1147 р. як фортеця, заснована князем Юрієм Долгоруким. Упродовж тривалого часу М. була невеликим провінційним містечком, і її розвиток відбувся в

XIII ст., коли центр, землі Київської Русі були пограбовані монгольським нашестям. У цій ситуації провінційне місце розташування М. зіграло позитивну роль. Сюди не дійшли завойовники, натомість звідусіль стікалися біженці. У

XIV ст. М. стала центром Великого князівства Московського, з другої пол. XV ст. - столицею Російської держави. З перенесенням столиці Росії до Санкт-Петербурга зберігала значення другої столиці. Під час Вітчизняної війни 1812 р. була сильно зруйнована. Після селянської реформи 1861 р. в М. зросла кількість текстильних, взуттєвих, харчових і металообробних підприємств, а на поч. XX ст. це був один з найбільших промислових і культурних центрів Росії. 2(15) листопада 1917 р. тут було встановлено Радянську владу, з 1918 p. М. - столиця РРФСР, у 1922-1991 pp. - СРСР, з 1991 р. - Російської Федерації. Межу міста проводять здебільшого по Московській кільцевій автомобільній дорозі. Загальна площа - бл. 1 тис. км2. Кількість населення - 8,4 млн чол. (з населеними пунктами, підпорядкованими міській адміністрації, - 8,7 млн). М. - потужний транспортний вузол (залізниця, автошляхи, річкові порти, 4 аеропорти - Внуково, Домодедово, Шереметьево, Виково). З 1935 p. працює метрополітен; станом на вересень 1994 він налічував 150 станцій. Провідну роль у промисловості М. відіграють машинобудування й металообробка. Розвинуте автомобілебудування (ВО "ЗІЛ", "Москвич"), верстатобудування (ВО "Красный пролетарий", заводи: ім. С. Орджонікідзе, автоматичних ліній та ін.), електротехнічна промисловість (завод "Динамо"), приладобудування (ВО "Манометр", "Геофизприбор" тощо), заводи: теплової автоматики, годинникові, підшипникові та ін., виробництво хімічного устаткування, металургія (завод "Серп и молот" тощо), хімічна і нафтопереробна промисловість (ВО "Каучук", "Красный богатырь", шинний завод та ін.); виробництво будматеріалів. Легку промисловість представляють бавовняний та шовковий комбінати, кілька взуттєвих фабрик; харчову - м'ясо- та молококомбінати, кондитерські фабрики "Красный Октябрь", "Рот-Фронт", "Большевик" тощо, тютюнові ф-ки "Ява", "Дукат" та ін. У М. знаходяться: Російська Академія наук (РАН), галузеві академії: сільськогосподарських наук (РАСХН), медичних (АМН), освіти (РАО), мистецтв (PAX), більш як 1 тис. НДІ та КБ. Працюють понад 80 вищих навчальних закладів (університети, художні, духовні та інші), понад 60 професійних театрів (у т. ч. Великий, Малий, обидва МХАТи (ім. Чехова та ім. Горького), ім. Вахтангова, ім. Єрмолової, ім. Маяковського, "Сатирикон", Сатири, "Современник", "Ленком ", Театр на Таганці, Центр, театр Російської армії, Центр, театр ляльок); бібліотеки (Російська державна, іноземної літератури, Історична тощо), 74 музеї. Історичний музей розташований на Красній площі, де ведуться археологічні розкопки. Музейне об'єднання "Державна Тре-тьяковська галерея" спеціалізується на російському живописі різних епох, має багатющу колекцію російських ікон. Музей Образотворчих мистецтв ім. Пушкіна представляє художні твори Заходу й Сходу. Цікавою тут є зала давньоєгипетського і античного грецького мистецтв, де можна бачити копії знаменитої Ніки Само-фракійської, "Давида" Мікеланджелотощо. Тут знаходиться також найбільша в Росії колекція картин імпресіоністів. У палеонтологічному музеї зібрано цінні та рідкісні екземпляри доісторичних викопних істот: динозаврів, молюсків, гігантських ссавців та ін. Сама будівля музею - своєрідний зразок сучасної архітектури (зведена у 80-ті pp. XX ст.). Всесвітньо відомі музеї Московського кремля. В парку скульптури можна побачити пам'ятники Леніну та іншим діячам радянської епохи, які звезли сюди після того, як познімали з п'єдесталів по всьому місту. До найвідоміших архітектурних пам'яток М. належать: комплекс Московського кремля із соборами, собор Василія Блаженного, Дівочий і Донський монастирі, нещодавно відновлений храм Христа Спасителя, історико-архітектурний заповідник у Коломенському. Тут можна бачити також зразки російської дерев'яної архітектури, привезені з Пн. Двіни. Майже на кожній стародавній вулиці М. стоїть своя невелика, проте неповторна за стилем церква. У 40-50-ті pp. XX ст. в М. було зведено чимало величних комплексів у стилі, що отримав назву "сталінський ампір". Серед них будівля Московського університету й численні готелі. У 1980 р. в М. пройшли ігри XXII Олімпіади. Місто активно розбудовується й останніми роками. Навколо нього склалася найбільша в Російській Федерації міська агломерація.

22 листопада 1992 р. в М. було підписано "Договір про взаємну співпрацю" з Києвом, а 2 лютого 2000 р. укладено Угоду між КМДА та урядом Москви про встановлення поріднених зв'язків між м. Києвом і Москвою та про співробітництво в торгово-економічній, науково-технічній та гуманітарно-культурній галузях. Мер М. - Лужков Юрій Михайлович. Адреса: 103032 Москва, ул. Тверская, 13. Мэрия Москвы. Тел.: (095) 2997951, факс 2343295. Контактна особа - Начальник Управления внешних связей (дані станом на 31 жовтня 2001 р.).

 

Схожі за змістом слова та фрази