(Organization of the Petroleum Exporting Countries), ОПЕК (OPEC) — міжнар. міжуряд. організація. Утв. 14.ІХ 1960 у м. Багдаді (Ірак). її засновниками стали Венесуела, Ірак, Іран, Кувейт, Саудівська Аравія. Згодом до ОПЕК приєдналися Катар (1961), Індонезія (1962), Лівія (1962), Об'єднані Арабські Емірати (1967), Алжир (1969), Нігерія (1971), Габон (1975). її Статут, прийнятий 1961 у м. Каракасі (Венесуела), 1965 був повністю переглянутий, пізніше до нього неодноразово вносилися поправки. Повноправними членами ОПЕК згідно зі ст. 7 її Статуту можуть стати лише ті країни, які в значних розмірах експортують сиру нафту і заяви яких про прийняття до ОПЕК будуть схвалені 3/4 членів організації, включаючи голоси всіх дер-жав-засновниць.
Осн. цілями ОПЕК є: координація та уніфікація нафт, політики держав-учасниць, застосування найефективніших індивід, та колект. засобів захисту їхніх екон. інтересів, забезпечення стабільності цін на світ. нафт, ринках, а також сталих і справедливих доходів країн — виробників нафти і ефективного, рентабельного та регулярного постачання країн-споживачів, співробітництво з країнами — членами ОПЕК, охорона навкол. середовища для нинішнього та майбутніх поколінь. Найвищий орган ОПЕК — Конференція, яка складається з делегацій усіх держав-учасниць, очолюваних, як правило, міністрами нафт, і добувної промисловості та енергетики. Конференція засідає двічі на рік: у березні та вересні. Вона визначає гол. напрями політики ОПЕК, шляхи і засоби їх практ. втілення у життя, схвалює бюджет Організації і зміни в Статуті, вирішує питання прийняття до ОПЕК нових членів, приймає рішення щодо доповідей і рекомендацій Ради керуючих, затверджує склад цієї Ради, призначає голову Ради та його заступника, ген. секретаря ОПЕК та його заступника. Має право ухвалювати рішення з будь-яких питань, що становлять інтерес для Організації, хоч вони можуть бути спеціально не зазначені у Статуті. Всі рішення ухвалюються одностайно, за винятком прийняття нових членів і процедур, питань. Конференція має ряд к-тів, зокрема Комітет міністерського контролю, який наглядає за ситуацією на нафт, ринках і дає рекомендації стосовно тих чи ін. заходів, а також соціальні комітети. Викон. органом ОПЕК є Рада керуючих, членів якої призначають держави-учасниці строком на 2 роки і затверджує Конференція. Рада приймає рішення простою більшістю голосів, кожна д-ва має один голос. Рада несе відповідальність за управління діяльністю ОПЕК. Вона виконує рішення Конференції, готує проект річного бюджету, приймає ухвали за доповідями, які подаються ген. секретарем, подає доповіді та рекомендації на розгляд Конференції, затверджує керівників департаментів, які призначаються секретаріатом. Секретаріат працює під керівництвом Ради керуючих, має у своїй структурі ряд департаментів, економічну комісію ОПЕК та агентство новин ОПЕК. Ген. секретар, який очолює секретаріат, є найвищою посадовою особою усієї Організації, повноважним представником ОПЕК. Ген. секретар організує діяльність ОПЕК та керує нею, готує доповіді для Ради та інформує голову та ін. її членів про діяльність секретаріату. Секретаріат організує також лекції, семінари та практикуми, забезпечує доступ до своєї б-ки аспірантів і студентів. Організація утв. Фонд міжнар. розвитку (Фонд ОПЕК) — багатостор. фін. інститут, який сприяє співробітництву між державами — учасницями ОПЕК та країнами, що розвиваються. Допомогою Фонду можуть користуватися усі країни, що розвиваються (у т. ч. ті, які не є членами ОПЕК), та інститути, чия діяльність корисна для цих країн. Організація видає «Бюлетень ОПЕК» (10 випусків на рік), офіц. резолюції та прес-релізи ОПЕК, «Щорічний статистичний бюлетень ОПЕК» та інформ. буклети. Спеціаліз. орган ОПЕК — Економічна комісія — складається з ради комісії (заступник ген. секретаря, представники держав-учасниць і координатор) та штатних співробітників. Вона розробляє заходи щодо забезпечення стабільності на міжнар. нафтових ринках при справедливих рівнях цін, займається ін. питаннями нафтової та енергет. політики (в-во, постачання тощо). Офіц. мова ОПЕК — англійська. Місцеперебування — м. Відень (Австрія).
Літ.: Шреплер х.-а. Междунар. экон. организации. М.. 1999; Герчикова И. Н. Междунар. экон. организации. М., 2000.
Ю. І. Нипорко.
