Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow пох-прем arrow ПРАГА
   

ПРАГА

— столиця Чехословаччини і Чеської Соціалістичної Республіки, адм. ц. Середньочеської обл. Гол. політ., екон. і культур. центр країни. Розташована на р. Влтаві поблизу її впадіння в Лабу (Ельбу). Вузол з-ць і автошляхів, аеропорт міжнар. значення (Рузіне), річковий порт. Метрополітен. 1,2 млн. ж. (поч. 1980). Тер. П. була заселена з 4-го тис. до н. е. племенами невідомого походження, з 5 ст. до н. е.— бойями, з 6 ст. н. е.— слов'янами. На рубежі 8 і 9 ст. виникли Празький град і Више-град, що становлять істор. центр П. З 10 ст. П.— столиця Чес. д-ви. З 11 ст. мала екон. зв'язки з Київською Руссю. З 14 ст.— економічний, політичний і культурний центр Чехії. У П. жив і працював Я. Гус. ЗО.VII 1419 в П. відбулося повстання гуситів (див. Гуситський революційний рух). У 1526 підпала під владу Габсбургів. У 1618 виступом населення П. проти Габсбургів почалося Чеське повстання 1618—20 — початковий етап тридцятилітньої війни 1618—48. Під час революції 1848—49 в Австрії відбулося Празьке повстання 1818. В 1878 в П. засновано Чехослов'ян. соціал-демократичну робітн. партію. В 1900, 1901 і 1912 у П. побував В. І. Ленін. У 1912 під керівництвом В. І. Леніна відбулася Шоста (Празька) Всеросійська конференція РСДРП. 28.Х 1918 в П. проголошено Чехословацьку Республіку. В 1921 тут засновано Компартію Чехословаччини. З березня 1939 по травень 1945 П. була окупована німецько-фашист. військами.

В результаті Травневого повстання 1945 в чеських землях і Празької операції 1945, проведеної Рад. Армією, П. визволено 9.V 1945. В П. проходив перший Всесвітній фестиваль молоді та студентів (1947). З 1958 тут виходить жури. "Проблемы мира и социализма". В П. перебувають Секретаріат Всесвітньої федерації профспілок, Секретаріат Міжнародного союзу студентів. Гол. галузі пром-сті — машинобудування і металообробка (електротех., оптико-мех., приладо, автомобіле-, тепловозо- та авіабудування, виробн. дизелів, компресорів, гірничошахтного устаткування, холодильних установок, котлів, трамвайних вагонів, автокранів, мотоциклів, устаткування для ТЕЦ, радіоелектронних приладів тощо). Розвинута харч., особливо пивоварна пром-сть. Значна поліграф. та швейна пром-сть. Хім. (у т. ч. по виробн. шин), буд. матеріалів, текст., швейні, фарм., шкіряно-галантерейні та ін. підприємства. Празький університет і ун-т ім. 17 листопада, Чеське вище тех. уч-ще, вищі хім.-технологічна, екон. та с.-г. школи, академії муз. та образотворчих мистецтв, художньо-пром. ін-т, консерваторія. Президія Чехословацької АН, її численні ін-ти та наук. лабораторії, обсерваторія. Б-ки: Чеської Соціалістичної Республіки, Чехословацької АН, Нац. музею, міська та ін. Музеї: Нац., Нац. галерея, Держ. європейський, етногр., антропологічний, с.-г., Нац. технічний, музеї В. І. Леніна, К. Готвальда та ін. У П.— 26 театрів, у т. ч. Національний, на Віноградах, філармонія. Місто розташоване на 5 пагорбах, поділених долиною р. Влтави. Старі райони міста зберегли середньовічну забудову й іррегулярне планування. Архіт. пам'ятки: на лівому березі Влтави — ансамбль Граду Празького (королівський палац, 12—18 ст.; готичний собор св. Віта, 1344—1929, буд-во розпочато арх. Матвієм з Арраса й П. Парлером); в р-нах Градчани і Мала Страна — палаци у стилях ренесансу (літній королівський палац Бельведер, 1535—63, арх. Дж. да Спаціо та ін.; Шварценберзький, 1545—63, арх. А. Влах, тепер Воєнно-історич. музей) і барокко (палаци Штернберзький, 1698—1720; Вальдштейнський, почато в 16 ст., продовжено 1624—30, арх. А. Спецца, Дж. П'єроні та ін.; Чернінський, 1669—1750, арх. Ф. Каратті та ін.), монастирі та церкви в стилі барокко (капуцинів, т. з. Лорета, 1626—1736, арх. Дж. Орсі; св. Мікулаша на Мала Страні, 1703— 55, арх. К. Дінценгофер, К. І. Дінценгофер, А. Лураго), будинки 17—19 ст. На правому березі Влтави — залишки укріплень 14—15 ст. (Порохова башта, буд-во почато 14 ст.), житл. будинки у стилях готики, ренесансу і барокко; готична ратуша Староместська (1338, перебудована в 15—16 і 19 ст.) з годинниковою баштою (1364), Карлів (Празький) ун-т (14 ст.), церкви т. з. Тинська і Марії Снєжної (обидві — 14—17 ст.), монастир св. Анєжки (1234— 14 ст.), бароккові палаци Кінських (2-а пол. 18 ст., арх. К. І. Дінценгофер) і Клам-Галласів (бл. 1713—25, арх. Й. Б. Фішер фон Ерлах), єзуїтська колегія (Клементінум, 1653—1-а пол. 18 ст.) та ін. Серед споруд у дусі еклектизму — Нац. театр (1868—81, арх. И. Зітек), Нац. музей (1884— 90, арх. Й. Шульц), функціоналізму — виставочний будинок т-ва "Манес" (1930). У 60—70-х рр. 20 ст. побудовані: водний стадіон (поч. 60-х рр., арх. Р. Подземний), Ін-т макромолекулярної хімії (1960 —65), будинок Федеральних зборів ЧССР (1970—73), обидва — арх. К. Прагер. У П. численні мости (Карлів, 1357—78, арх. П. Парлер, га ін.). Пам'ятники: Янові Гусу (1915), Б. Немцовій (1954), Нац. пам'ятник Визволення на горі Вітков (1929—32, арх. Я. Зазворка) з пам'ятником Яну Жижці (1950), мавзолеєм К. Готвальда, залом Рад. Армії (50-і рр.). Меморіальні ансамблі кладовища визначних чеських діячів на Славині та кладовища рад. воїнів на Ольшанах. На околицях П.— замки Збраслав (13—18 ст.; тепер Музей скульптури) і Карлштейн (14 ст.).

Літ.: Рыбар Ц. Прага. Путеводитель, Пер. с чеш. Прага, 1972.

Прага - leksika.com.uaПрага - leksika.com.uaПрага - leksika.com.ua

Прага - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази