Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАРКОМАНІЯ
   

НАРКОМАНІЯ

(від грец. — заніміння, заціпеніння і — пристрасть, захоплення) — хворобливий псих, стан, зумовлений хроніч. інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами (наркотиками), що віднесені до таких конвенціями ООН чи спеціально уповноваженим органом викон. влади в галузі охорони здоров'я, який характеризується псих, або фіз. залежністю від них. Н. треба розглядати як біопсихосоціальне захворювання. Н. як хвороба полягає у тому, що внаслідок системат. вживання наркот. засобів виникає стійке отруєння організму, яке спричиняє зміни в обмін, процесах. З'являється залежність людини від приймання наркотиків, що призводить до виснаження організму і розладу фізіол. та псих, функцій. Захворювання характеризується па-тол. потягом до наркотиків, хворобливим, нездоланним бажанням продовжувати приймати наркотики і тенденцією до збільшення дози. Утримання ж від вживання наркотиків супроводжується тяжким фіз. і псих, станом — т. з. абстиненцією, наркот. голодом.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) характеризує псих, залежність як стан, коли наркот. засіб спричиняє почуття задоволеності й псих, настрою, що вимагає період, чи пост, вживання цього засобу з метою уникнення дискомфорту. Фіз. залежність — це стан адаптації, який виявляється в інтенсивних фіз. розладах, коли вживання наркотика припинено. Цим розладам, тобто синдромам абстиненції, притаманні специф. симптоми та ознаки псих, і фіз. властивості, характерні для дії кожного виду наркотиків. Залежно від наркотика, вживання якого спричиняє Н., розрізняють героїноманію, морфінізм, кокаїноманію, гашишоманію тощо. Трапляються випадки полінаркоманії — різновид Н., коли хворий одночасно або поперемінно вживає два (чи більше) наркот. засоби. Вживання наркотиків призводить до наркот. сп'яніння. Проте Н. сама по собі ще не має характеру псих, захворювання і, як правило, не виключає осудності.

Укр. зак-во відносить Н. до соціально небез-печ. захворювань (ст. 53 Основ зак-ва України про охорону здоров'я 1992). Сусп. небезпека Н. полягає насамперед у тому, що вживання наркотиків не лише руйнує здоров'я конкр. особи, а й загрожує здоров'ю населення у цілому. Шляхом тривалих системних досліджень генетики виявили, що Н. може успадковуватися. Доведено також, що хронічне вживання наркотиків спричиняє ураження мозку на кшталт процесу старіння. Викликає занепокоєння епідеміологічна ситуація зі СНІДом, вірус якого потрапив у середовище ін'єкційних наркоманів. Між Н. і злочинністю існує взаємозв'язок, який характеризується: протиправністю і караністю діянь, пов'язаних з наркот. засобами; вчиненням наркоманами злочинів для заволодіння наркотиками чи засобами їх придбання; наявністю злочинів, що вчиняються під безпосеред. впливом наркотиків на психіку та волю споживачів (у стані наркот. сп'яніння, абстиненції); віктимністю поведінки наркоманів (вони часто стають жертвами злочинів). У наркомана коло друзів і знайомих обмежується особами, які вживають наркотики, зменшується суспільна активність, відбувається деградація особистості, що звичайно призводить до антигромадської, у т. ч. злочинної, поведінки.

До заходів протидії зловживанню наркот. засобами належить примусове лікування наркоманів в адм. чи крим.-прав. порядку (ст. 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» 1995; ст. 96 КК України). Н. треба відмежовувати від алкоголізму і токсикоманії, незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Укр. адм. зак-во розмежовує Н. і незаконне вживання наркот. засобів або психотроп. речовин (тобто без призначення лікаря); Н. і зловживання наркот. засобами або психотроп. речовинами (умисне системат. незаконне вживання цих засобів і речовин). Хворий на Н. (наркоман) — це особа, якій у відповідному порядку мед. закладом встановлено діагноз «наркоманія».

Питаннями Н. займаються різні міжнародні організації. Міжнародним органом, який відповідає за координацію різних аспектів діяльності в цій сфері, є Комісія ООН з наркотичних засобів. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) зосереджує свої зусилля на епідеміологічних, біол. і мед. дослідженнях та на лікуванні наркоманів. Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО) розробляє програми боротьби з культивуванням наркотиковмісних рослин і заміни їх ін. видами товарних культур; Міжнародна організація праці (МОП) сприяє розробці методів професійно-технічної та реабілітаційної підготовки за місцем роботи колишніх наркоманів.

А. А. Музика.

 

Схожі за змістом слова та фрази