Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІНДОНЕЗІЯ
   

ІНДОНЕЗІЯ

Республіка Індонезія (Indonesia, Republik Indonesia) — д-ва в Пд.-Сх. Азії на о-вах Малайського архіпелагу та в зх. частині о. Нова Гвіїгея. Межує з Брунеєм та

Папуа—Новою Гві-неєю.Тер.— 1,919 млн. км2. Нас. — 189,1 млн. чол.: яванці (89 млн.), сунданці (24,5 млн.), мадурці (10,8 млн.), малайці (10,8 млн.), мшангкабау (7 млн.), батаки (4,5 млн.), бути (4,5 млн.), балійці (3,6 млн.), китайці (6,1 млн.), араби та ін. Столиця — м. Джакарта. Адм.-тер. подіїї — 24 провінції і 2 особливі адм. одиниці (Велика Джакарта і Джок'якарта). Держ. мова — індонезійська. Грош. одиниця — індонезійська рупш.

Нац. свято — День незалежності (17 серпня). На поч. 16 ст. почалася активна колонізації! території сучас. І. португальцями, а з кін. 16 ст. — голландцями, які вже до серед. 18 ст. захопили всю Яву, а в 19 — на поч. 20 ст. завершили колонізацію. Нас. країни впродовж 19—20 ст. не раз розпочинало боротьбу за своє нац. визволення. 17.VIII 1945 проголошено держ. незалежність І., після чого обрано президента д-ви і прийнято першу конституцію. Однак у 1945—49 І. довелося вести нац.-визв. війну з брит, і нцхерл. військами, що вдерлися в країну. Війна закінчилася підписанням у грудні 1949 спец, угоди і прийняттям нової конституції, які були за своєю природою

Державний герб Індонезії - leksika.com.ua

політ, компромісом, що мало узгоджувався з нац. інтересами І. Зокрема, передбачалося утворення федерат, д-ви — Сполучених Штатів Індонезії (СШІ), яка мала увійти до союзу (унії) з Нідерландами на чолі з єдиним главою — нідерл. монархом. Однак союз так і не склався.

1950 тимчасовою конституцією І. була проголошена унітарною державою. Після обрання у 1955 Установчих зборів почалася робота над постійним осн. законом, але через гострі політ, суперечності між членами Установчих зборів вона виявилася безплідною. За цих умов декретом президента від 5.УІІ 1959 Установчі збори було розпущено і повторно введено в дію конституцію 1945. У серед. 60-х рр. сталася зміна політ, режиму, який набув ознак авторитарного.

За конституцією І. — унітарна д-ва з респ. формою правління. Глава д-ви — президент. Він займає ключову позицію у держ. механізмі. За згодою з Народним консультативним конгресом президент має право видавати закони; на власний розсуд призначає на посади і звільняє з посад членів уряду; за умов надзв. стану затверджує урядові постанови, що мають силу закону. Президент відіграє важливу роль у формуванні представн. органів: призначає третину членів Нар. консультат. конгресу і п'яту частину членів Ради нар. представників, накладає вето (близьке до т. з. абсолютного вето) на прийняті закони. Якщо закон не підписаний і не оприлюднений президентом, його можна повторно вносити на розгляд представницького органу лише на наступній сесії. Президент є також головнокомандувачем збройних сил.

Президента і віце-президента обирає строком на 5 років Народний консультативний конгрес. Останній, за конституцією, «повністю здійснює суверенітет, що належить народу». Склад цього органу і порядок його формування визначені спеціальним законом, прийнятим 1985. До складу конгресу входить 700 осіб: всі члени Ради нар. представників (500 осіб) і 200 осіб, які призначаються президентом і політ, об'єднаннями та партіями. Глава д-ви здійснює свої призначення з числа представників територій і різних груп населення. Номінанти політ, об'єднань визначаються залежно від кількості виборців, що проголосували на останніх заг. виборах за представників відповідних політ, угруповань і партій. Строк повноважень Народного консультативного конгресу — 5 років. Законод. органом є Рада народних представників. Більшість членів Ради обирається шляхом заг. виборів за пропорційною системою. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права становить 17 років. 38 членів Ради призначає президент зі складу представників ЗС. Рада народних представників має збиратися на сесії не менш як раз на рік. За конституцією президент не може її розпустити. Рада приймає держ. бюджет. Разом з тим традиційними парламентськими повноваженнями контролю за діями уряду рада не наділена.

Виконавча влада належить урядові країни (кабінету міністрів). Його главою також є президент.

Суд. владу здійснює Верховний суд та ін. суди. До складу Верх, суду входять голова і його заступник, 4 судці і секретар. Членів Верх, суду призначає президент. Верх, суд не наділений повноваженнями конст. контролю, однак може надавати консультат. висновки президентові та уряду з питань тлумачення конституції і законів та ін. проблем юрид. характеру. При Верх, суді функціонує ген. прокуратура.

В кожній провінції і області президент призначає губернатора строком на 5 років. На такий самий строк населення обирає місц. раду нар. представників. І. — член ООН з 1950, ряду ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з І. встановлено 11.VI 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази