Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАКЕДОНІЯ
   

МАКЕДОНІЯ

Республіка Македонія (Македониja, Република Македониjа) — д-ва у Пд.-Сх. Європі, на Балканському п-ві. Тер. — 25,7 тис. км2. Нас. — 2,173 млн. чол. (2000, оц.): македонці (67 %), албанці (23 %), турки (4 %), серби (2 %), цигани (2,3 %) та ін. Столиця — м. Скоп'є. Адм.-тер. поділ — 30 районів, які поділяються на 123 муніципалітети. Офіц. мова — македонська. Грош. одиниця — денар. Нац. свято — День республіки (2 серпня). Має давню історію. Під назвою «Македонія» існувала у 5—2 ст. до н. е., в кін. 10 — на поч. 11 ст. відома під назвою «Самуїлове царство», а з 40-х рр. 20 ст. до 1991 — як Республіка Македонія у складі Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія.

Державний герб Македонії - leksika.com.ua

Македонія давня (лат. Macedonia) — д-ва 5— 2 ст. до н. е., що виникла в істор. області Македонія, яка охоплювала територію нинішніх Греції, Болгарії та М. Для об'єднання і зміцнення д-ви багато зробили правителі династії Аргеїдів, зокрема цар Філіпп II (правив у 359—336 до н. е.), який до серед 4 ст. до н. е. завершив об'єднання території власне М. У залежність від М. потрапила і Греція. Син Філіппа II цар Александр Македонський (правив у 336— 323 до н. е.) розгромив і підкорив Персію та ін. регіони, утворив величезну державу, однак після його смерті царство розпалося на кілька держав. Внаслідок поразки у війнах з Римом (215-205, 200-197, 171-168 до н. е.) М. була поділена на 4 округи і в 148 до н. е. перетворена на рим. провінцію. Після розпаду Рим. імперії у 4 ст. н. е. територія М. залишилася у складі Сх. Рим. імперії (Візантії). Самуїлове царство. Назва походить від правителя Самуїла, який сприяв відновленню макед. д-ви. Існувало у 976—1018 на тер. істор. області М. Царство було одним з наймогутніших на Балканах до 1018, коли Візантія відновила свою владу в Македонії. 1230 М. стала частиною Другого Болгарського царства, у серед. 14 ст. була завойована серб, царем С. Душаном, а наприкінці століття потрапила під кількасотлітній гніт Османської імперії. Згідно з рішенням Берлінського конгресу 1878 М. було залишено під владою Туреччини. У жовтні 1912 Болгарія, Греція, Сербія і Чорногорія оголосили війну Туреччині, яка завершилася їх перемогою. Відповідно до Бухарестського договору (серпень 1913) звільнена від тур. панування тер. М. була поділена між трьома д-вами: Греції дісталася більша частина — Егейська М. з портами Салоніки і Ковала, Сербії — Вардарська М. (тер. кол. югославської республіки Македонія), Болгарії — Піринська М. (Піринський край). Версальський мирний договір 1919 закріпив поділ істор. земель М. Виділена Сербії територія — Вардарська М. — стала називатися Південною Сербією і Струмицею.

Історія утворення Республіки Македонія розпочалася з Вардарської області, яка 1918 у складі Сербії увійшла до Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Королівство Югославія). Згідно з адм.-тер. поді лом 1929 іменувалася Вардарською бановиною (провінцією). У квітні 1941 більшу частину Вардарської бановини окупувала Болгарія. У 1943 Нар.-визв. армія Югославії звільнила захоплені території. 23.XI 1943 Антифаш. віче нар. визволення Югославії визнало право населення кол. Вардарської бановини на утворення макед. д-ви. Це право макед. народ почав реалізовувати з першої сесії Антифаш. зборів нар. визволення М. (АЗНВМ), яка відбулася 2. VIІІ 1944. Збори конституювались як найвищий законод. і викон. орган влади відроджуваної М. Було прийнято 5 нормат. актів, що заклали основи державності М. 29.ХІ 1945 проголошено Федеративну Народну Республіку Югославія (ФНРЮ), у складі якої М. визнавалася рівноправною республікою. Це положення дістало закріплення у конституції ФНРЮ, прийнятій у січні 1946, і в конституції Народної Республіки М. (НРМ), прийнятій у грудні 1946. У 1963 М. перейм, на Соціалістичну Республіку М. (СРМ). Сучасна макед. д-ва виникла в результаті розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. 17.XI 1991 було ухвалено першу конституцію незалежної М. (6.1 1992 до неї внесено поправки).

М — парлам.-презид. республіка. Законод. владу здійснюють Збори Республіки Македонія. До їх складу входять від 120 до 140 представників, котрі обираються на 4 роки шляхом заг. і прямих виборів. Мандат представників підтверджується Зборами. Парламент саморозпускається, якщо понад половина заг. кількості представників приймає відповідне рішення. Осн. функція Зборів — законотворення. Право законод. ініціативи належить членам парламенту, урядові та групі виборців у кількості не менше 10 тис. осіб (т. з. народна законодавча ініціатива). Глава д-ви може повернути прийнятий Зборами закон на повторний розгляд. Якщо повторно закон прийнято більшістю голосів від заг. кількості представників (абс. більшістю), то глава д-ви зобов'язаний промульгувати його. Серед ін. функцій Зборів слід назвати прийняття держ. бюджету, а також здійснення контролю за діяльністю уряду. Гол. формою такого контролю є інтерпеляція. До повноважень Зборів віднесено також тлумачення законів, встановлення податків і зборів, ратифікація міжнар. угод, вирішення питань війни і миру, оголошення референдуму, обрання, призначення і звільнення певних посад, осіб тощо. Особливістю організації Зборів є утворення із власного складу ради з міжетнічних відносин. До ради, окрім голови Зборів, входять по два представники всіх національностей, які проживають у М. Вона розглядає питання міжетнічних відносин, оцінює ситуацію та вносить відповідні пропозиції, які Збори зобов'язані брати до уваги.

Глава д-ви — президент, який обирається на 5 років шляхом заг. і прямих виборів. Одна і та сама особа може бути обрана не більше двох разів. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 40 років. Встановлено і ценз осілості: особа не може бути обрана президентом, якщо до дня обрання вона не проживала в М. 10 з останніх 15 років.

Повноваження президента досить обмежені, хоча в конституції і не передбачене контрасигнування його актів урядом. Президент бере участь у формуванні уряду і Конституційного суду, пропонуючи відповідні кандидатури. Призначає та звільняє ін. посадових осіб. Щонайменше раз на рік виступає перед Зборами з питань, що належать до його компетенції. Є головою ради безпеки.

Викон. владу здійснює уряд, очолюваний прем'єр-міністром. Процедура формування уряду починається з того, що президент пропонує кандидата на посаду прем'єр-міністра і доручає йому визначити кандидатури ін. членів уряду. При цьому запропонований главою д-ви кандидат на посаду прем'єр-міністра має репрезентувати політ, партію або партії, яким належить більшість мандатів у Зборах. Уряд та кожен із його членів підзвітні Зборам. Останні можуть висловити урядові недовіру. Строк повноважень уряду припиняється у разі розпуску Зборів. Вищим судом заг. юрисдикції є Верховний суд. Суддів Верх, суду та ін. судів обирають Збори за поданням спец, органу — суд. ради, до якої входять представники різних юрид. професій. Судді заг. судів обираються без обмеження строку повноважень. Органом конст. контролю є Конституційний суд, до якого входять 9 суддів, обраних на 9 років Зборами. Голову Конст. суду зі свого складу обирає сам суд строком на 3 роки без права на переобрання.

За формою держ. устрою М. — унітарна д-ва. Населення кожного муніципалітету обирає на 4 роки представн. орган — асамблею (раду). М. - член ООН з 1993, ОБСЄ, ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з М. встановлено 20.IV 1995.

Літ.: Македония. Путь к самостоятельности. Док-ты. М., 1997.

М. Р. Вулевич, В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази