Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow лір-лов arrow ЛІСТ
   

ЛІСТ

(Liszt) Ференц (Франц; 22.X 1811, Добор'ян, поблизу Шопрона, Угорщина — 31.VII 1886, Байрейт, Німеччина) — угор. композитор, піаніст, диригент, педагог, критик, музично-громадський діяч. Музики навчався з 6 років у свого батька, 1821—22 — у Відні в К. Черні (фортепіано) та А. Сальєрі (композиція), з 1823 — в Парижі. Як піаніст виступав з 9 років. Під впливом Липневої революції 1830 створив "Революційну симфонію" (не завершена), після повстання ліонських ткачів — фп. п'єсу "Ліон" (з епіграфом "Жити працюючи або вмерти борючись"). В 1835 — 38 жив у Швейцарії; 1838—47 гастролював у країнах Європи (1842, 1843, 1847 — в Росії). В 1848—61 — Л. був придворним капельмейстером у Веймарі. На цей період припадає розквіт його творчості: написав 2 симфонії, 12 симф. поем, хорові, вокальні, фп. твори. Л. став керівником т. з. Веймарської школи. В 1861— 69 жив у Римі, 1869—86 — знов у Веймарі. Часто приїздив до Будапешта, де сприяв відкриттю 1875 Академії музики, був її президентом і професором (з 1918 — Вища школа муз. мист. ім. Ф. Ліста). Л.— один з основоположників угорської нац. муз. школи, його творчість сприяла розвитку світової муз. культури. Л. підтримував дружні зв'язки з М. Глинкою, Мих. Вієльгорським, В. Одоєвським, О. Даргомижським, А. Рубінштейном, О. Бородіним, М. Балакірєвим, В. Стасовим та ін. Зробив транскрипції "Соловейка" О. Аляб'єва та "Маршу Чорномора" Глинки. В 1847, гастролюючи на Україні, дав кілька концертів у Києві. Гостював у маєтку К. Вітгенштейн — у Воронинцях на Поділлі, де на теми укр. нар. пісень "Ой не ходи, Грицю" та "Віють вітри, віють буйні" створив п'єси для фортепіано "Українська балада" і "Думка" (ввійшли до циклу "Колоски Воронинць", 1847 — 48). Виступав у Житомирі, Немирові, Бердичеві, Кременці, Львові, Одесі, Миколаєві, Єлизаветграді (тепер Кіровоград). Твори: понад 1200, в тому числі опера "Дон Санчо, або Замок кохання" (1825), ораторія "Легенда про святу Єлизавету" (1862), меси — Гранська (1855), Хоральна (1865), Угорська коронаційна (1867), кантати — "Угорщина" (1848), присвячені Бетховену (1845, 1870), реквієм (1868) та ін.; для оркестру—"Симфонія до ,,Божественої комедії" Данте" (1856), "Фауст-симфонія" (1857), 13 симф. поем (у т. ч. "Тассо", 1849; "Прометей", 1850; "Мазепа", 1851; "Прелюди", "Орфей", всі — 1854; "Угорщина", 1856; "Гамлет", 1858); "Два епізоди з ,,Фауста" Н. Ленау" ("Нічний хід" та "Мефісто-вальс", бл. 1860); для фортепіано з оркестром — 2 концерти (1849, 1861), "Танець смерті" (1849); Фантазія на угор. нар. теми, 1852; для фортепіано—Великий концерт соло (1849), Соната (1853), "Альбом мандрівника" (З зошити, 1835—36), "Роки мандрувань" (3 зб. 1835—77), "Утішання" (1849), "Фантазія і фуга на тему „Бах"" (1871), 19 угорських рапсодій (1846—85), "Етюди трансцендентного виконання" (12 п'єс, 1851) та ін.; бл. 70 романсів, хори гоню.

Літ.: Мильштейн Я. Ф. Лист, г. 1—2. М.. 1971; Кузьмін М. Ліст на Україні. В кн.: Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Киева. К., 1972; Гаал Д. Ш. Лист. Пер. с вент. М., 1977.

В. С. Мурза.

Ліст - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази