Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СТАРОСОЛЬСЬКИЙ
   

СТАРОСОЛЬСЬКИЙ

Володимир Йоахимович (8.1 1878, м. Ярослав, тепер Польща — 25.II 1942, м. Марїїнськ, Новосибір. обл., Росія) — укр. правознавець, соціолог, держ. і громад, діяч, доктор права, професор з 1920, чл. НТШ з 1923.

Старосольський Володимир Йоахимович - leksika.com.ua

Батько Ю. В. Старосольського. Навчався у Краків, ун-ті, закінчив 1901 юрид. ф-т Львів, ун-ту. В 1902—09 стажувався у Берліні, Гейдельберзі, Відні, Граці. Повернувшись до Львова, працював адвокатом, займався громад.-політ, діяльністю. З 1914 С. — член Гол. Укр. ради, т-ва «Січові стрільці». 1919 С. — віце-міністр закорд. справ УНР в уряді І. П. Мазепи. В 1919-20 був професором Кам'янець-Подільського ун-ту. 1920 емігрував до Австрії (Відень). Викладав право в Укр. соціол. ін-ті. Від січня 1921 — професор Укр. вільного ун-ту у Відні (в жовтні того самого року ун-т перебазувався до Праги). Потім працював професором Укр. госп. академії у Подебрадах (біля Праги). З 1928 мав адвокат, практику у Львові, а з 1939 — у Варшаві. Від 1939 С. — професор Львів, ун-ту. В грудні 1939 арештований органами НКВС. Ученого було засуджено до 8 років позбавлення волі, відбував покарання у Сибіру, де він і помер від хвороб і виснаження. С. обстоював соціол. підхід до аналізу політ.-прав. процесів. Він — автор концепції нації як політ, спільноти, яку обгрунтував у працях «Теорія нації» (1922) та «Держава і політичне право» (т. 1-2, 1923-25).

Літ.: Потульницький В. А. Історія укр. політології. К.,1993; Світова та вітчизн. етнодержавницька думка. К., 1997; Мала енциклопедія етнодержавознавства. К., 1997; Кресіна І. О. Свідомість і воля — основа нації.

В кн.: Старосольський В. Теорія нації. Н.-Й—К., 1998.

І. О. Кресіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази