Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПАНІКА
   

ПАНІКА

(грец. від — Пан, бог лісів і отар, що наводив жах на людей) — псих, стан однієї людини чи багатьох людей, який виникає у ситуації реальної чи уявної небезпеки і виявляється у почутті гострого страху та нестримному прагненні бути в безпеці. П. спричиняється дефіцитом інформації про загрозливу подію чи незрозумілу ситуацію (аварію, велику пожежу, землетрус, повінь тощо) або ж її надлишком. Як стан збентеження, розгубленості, сум'яття П. виявляється у деяких специф. особливостях поведінки людей: нездатності до рац. оцінки ситуації, до мобілізації вольових ресурсів; в імпульсивному характері дій; прагненні покинути якомога швидше зону небезпеки (тому окр. людина, охоплена П., панічний натовп у цілому надзвичайно рухливі).

Групи чинників, що зумовлюють виникнення і динаміку перебігу П.: фізіологічні (сп'яніння, фіз. втома, голод, безсоння тощо), психологічні (надзв. подив, несподіваний страх, невпевненість, почуття ізоляції тощо), соціально-психологічні (загальна атмосфера псих, напруженості, що пов'язана з очікуванням якихось подій, дефіцит або надлишок інформації про деякі обставини, низький рівень групової згуртованості, відсутність довіри до керівництва тощо). Ці чинники, разом чи окремо, породжують високе емоц. напруження, активізують процеси навіювання, наслідування, емоц. зараження тощо. Внаслідок цього люди, охоплені П., перетворюються на неорганізовану юрбу, яка рятується від реальної чи уявної небезпеки і яку зупинити дуже важко. П. закінчується, коли окр. індивіди позбуваються загального стану страху. П. часто буває причиною траг. випадків з людьми. Існує система спец, заходів, спрямованих на профілактику та припинення П.: організація ефектив. керівництва (за умови наявності довіри до керівників); достовірне інформування людей про загрозливу подію, про можливості виходу із ситуації; своєчасне реагування на чутки про небезпеку; відвернення уваги людей від джерела страху чи небезпеки; евакуація людей; локалізація джерела небезпеки та ін.

Літ.: Социальная психология. М., 1975; Моляко В. А. Особенности проявления паники в условиях экол. бедствия. «Психол. журнал». 1992. № 2; Московичи С. Век толп. Истор. трактат по психологии масс. М., 1996; Психология экстрем, ситуаций. Хрестоматия. Минск. 2000.

І. Ю. Воробйова.