Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow гуди-гяу arrow ГУЦУЛЬСЬКИЙ ГОВІР
   

ГУЦУЛЬСЬКИЙ ГОВІР

- говір української мови. Належить до її південно-західного наріччя. Поширений у гірських р-нах Чернів. та Івано-Фр. областей і в Рахівському р-ні Закарпат. обл. Характерні риси: у фонетиці - перехід а в е після м'яких приголосних (с'еду, ш'епка), обнижена вимова наголошених и й е (техо, двар'і), и на місці давнього о в ново закритих складах (мист, плит); збереження давньої м'якості шиплячих та р (лош'е, косар'), ствердіння з, с, ц (кріз, дес), перехід т' у к' (хок' іти), д' у г' (задньоязиковий проривний м'який; напр., г'іука) тощо.

У морфології: залишки форм перфекта (були-сте) й аориста (хо-диу бих), двоїни іменників (штири оц'і) та ін. Вживається своєрідна лексика (люба - "кохання", туск - "туга, жаль" тощо).

В. А. Прокопенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази