Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow розр-росі arrow РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІЙНИ 17 СТОЛІТТЯ
   

РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІЙНИ 17 СТОЛІТТЯ

Викликані прагненням Рос. д-ви визволити Україну, Білорусію і ряд російських областей від польс.-шляхетського панування.

Російсько - польська війна 1632—34, Смоленська війна. Почав війну рос. уряд з метою повернути Смоленську і Чернігово-Сіверську землі, загарбані шляхет. Польщею на поч. 17 ст. (див. Польська і шведська інтервенція початку 17 століття). Осн. сили рос. армії (40 тис. чол., команд.— боярин М. Б. Шеїн) у вересні— жовтні 1632 визволили Дорогобуж, Білу, Серпейськ, у листопаді— грудні — Невель, Рославль, Стародуб, Почеп, Трубчевськ. Однак спроба оволодіти Смоленськом закінчилася невдачею. Польс.-шляхет. війська оточили рос. армію. М. Б. Шеїн 15 (25).II 1634 змушений був підписати капітуляцію. Проте дальше просування польс.-шляхет. військ на Москву спинила рос. армія на чолі з кн. Д. М. Черкаським і кн. Д. М. Пожарським. Підписаний Поляновський мир 1634 в основному підтвердив кордони, які існували до війни. Російсько-польська війна 1654—67. Почалася в результаті загострення суперечностей між обома д-вами в 40-х рр. 17 ст., особливо у зв'язку з переможним завершенням визвольної війни українського народу 1648—54 і возз'єднанням України з Росією 1654. Осн. події війни розгорнулися на тер. Білорусії. Рос. війська (понад 41 тис. чол.), оволодівши Смоленськом, визволили Рославль, Мстиславль, Шклов, укр. козац. полки (бл. 20 тис. чол.) на чолі з наказним гетьманом І. Н. Золотаренком — Гомель, Новий Бихів та Ін. населені пункти. На Україні об'єднане рос.-укр. військо, очолюване Б. Хмельницьким і В. В. Бутурліним, визволило Острог, Межиріччя, Ровно та ін. населені пункти.

Взимку — навесні 1654—55 польс.-литов. військо захопило Копись, Дубровну, Оршу в Білорусії, завдало поразки рос.-укр. війську під Жашковом. Проте у січні польс.-шляхет. військо та його союзники — крим. татари були розгромлені в Охматівській битві 1655. Влітку 1655 рос. армія і козац. полки визволили Мінськ, Вільно (Вільнюс), Ковно (Каунас), Гродно; Б. Хмельницький і В. В. Бутурлін здійснили успішний похід на зх.-укр. землі. Початок польс.-швед. війни 1655—60 змінив зовніщньополіт. ситуацію. Рос.-польс. переговори, що почалися у зв'язку з цим навесні 1656, закінчилися укладенням 23.X (2.XI) 1656 угоди про припинення воєнних дій і продовження переговорів через рік. У 1656 Росія почала війну зі Швецією (див. Російсько-шведські війни 17—19 століть). Війна набула затяжного характеру. Це, а також смерть Б. Хмельницького (1657) ускладнили становище Росії. Обраний гетьманом І. Виговський підписав з польс.-шляхет. урядом ганебний Гадяцький договір 1658, який передбачав повернення України під владу шляхет. Польщі. Воєнні дії з Польщею відновилися в жовтні 1658. В результаті ряду воєнних операцій рос. війська змогли утримати за собою переважну більшість визволених до перемир'я територій. Восени 1659 І. Вигов-ського було скинуто, гетьманом проголошено Ю. Хмельницького. В 1660 польс.-шляхет. війська захопили більшу частину Білорусії. На Україні внаслідок зради Ю. Хмельницького (див. Слободищенський трактат 1660) капітулювали рос. полки В. Б. Шереметєва. Польс.-шляхет. війська захопили Правобережну Україну (без Києва). В 1663—64 відбувалися дрібні сутички між рос. і польс.-шляхет. військами в Білорусії. На Україні польс.-шляхет. військо зазнало поразки під Глуховом і Новгородом-Сіверським. Виснаження матеріальних ресурсів обох сторін змусило їх почати переговори. Вони завершилися підписанням Андрусівського перемир'я 1667.

В. А. Смолій.

 

Схожі за змістом слова та фрази